Категорія: Стосунки

Як переконати близьку людину звернутися до психолога?

У ситуаціях, коли близька людина перебуває в пригніченому стані, в депресії, відчуває тривогу або стикається з іншими труднощами психічного здоров’я, ви можете зіткнутися з питанням як спонукати його / її звернутися до психолога.
Про це ми і хочемо вам сьогодні розповісти.

ВИСЛОВТЕ ПІДТРИМКУ

Людина може знати про те, що йому/їй потрібна допомога, але відмовлятися від походу до психолога через стигми, які існують в суспільстві, боячись осуду.

?Скажіть, що звертатися за допомогою до психолога нормально, скажіть, що будете підтримувати в процесі терапії.

«ДЕ» І «ЯК»

Розмова про психічне здоров’я вимагає емоційного та фізичного комфорту. Тому від того, “де” і “як” ви проведете цю бесіду, може залежати реакція людини на вашу пропозицію.
?Не починайте цю розмову перед іншими людьми або там, де інші можуть почути, так як це може викликати дискомфорт.
?Уникайте групових розмов
?Намагайтеся зробити розмову максимально приватною, доброзичливою і невимушеною.

БУДЬТЕ ГОТОВІ ДО ОПОРУ

Людина може не захотіти спробувати терапію, тому підготуйте аргументи. Ось кілька ідей:
?Нагадайте про те, наскільки значущі для вас ваші відносини.
Піднімаючи складну тему дуже важливо як ви почнете розмову.
Розкажіть людині яка вона для вас важлива, як ви її любите і чому. Скажіть людині, наскільки важливі для вас ваші відносини з нею. Уникайте ультиматуму, це може викликати емоційний стрес.
?Вкажіть людині на її позитивні якості.
Коли ви вказуєте на позитивні якості людини, вона буде мотивована вжити необхідних заходів для того щоб зміни складну ситуацію, що склалася.
?Поясніть конкретні області проблемної поведінки. Більшість людей, які відмовляються від терапії, можуть стверджувати, що у них немає проблем. Звертайте увагу на конкретні проблеми, не засуджуючи людину. Так ви можете допомогти зрозуміти необхідність звернення за професійною допомогою.

НЕ ВИМАГАЙТЕ НЕГАЙНОЇ ВІДПОВІДІ

Людина може бути здивована вашою розмовою і їй може знадобитися час, щоб обміркувати ваші слова.
?Вимога негайної відповіді часто призводить до захисту, який може змусити сказати «ні». Поважайте його/її процес прийняття рішень.
?Коли ви попросите подумати про це, домовтеся про терміни, протягом яких людина дасть вам відповідь. ( «Ти подумаєш про це? Давай повечеряємо в неділю ввечері і обговоримо це».)

ЗАПРОПОНУЙТЕ ДОПОМОГУ ІЗ ПОШУКОМ ФАХІВЦЯ

Також можна розглянути варіант онлайн-консультування.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ПСИХОЛОГА САМІ

Підтримка може забирати багато внутрішніх ресурсів і впливати на ваш емоційний стан, тому вам також може знадобитися допомога фахівця. До того ж терапевт може навчити вас як надавати підтримку без шкоди для свого психічного здоров’я. Таким чином ви можете виступити прикладом для близької людини, що спонукає її так само звернутися до фахівця.

Для запису до психолога телефонуйте:
?068 66 98 600
067 109 58 31

Як говорити про свої почуття та потреби, щоб тебе зрозуміли?

У будь який стосунках, чи то в парі, чи в дружбі або сім’ї, важливо вміти донести свої почуття та потреби і разом долати складні ситуації. Для цього потрібно навчитися саме розповідати про свої почуття, а не просто демонструвати їх. У відносинах, в яких є довіра, партнери не осуджуть почуття одне одного, а намагаються зрозуміти і домовитися.

Сьогодні хочемо розповісти вам як говорити про свої почуття та потреби, щоб вас зрозуміли.

Етап 1. Факти, спостереження

Більшість конфліктів виникає через те, що кожна із сторін намагається нав’язати своє бачення ситуації.
Розкажіть про ситуацію, використовуючи тільки факти і спостереження. Уникайте звинувачень і додумувань.

Етап 2. Значення ситуації

Опишіть, своє бачення ситуації. Що для вас означає ця ситуація/дія.

Етап 3. Почуття

Опишіть що ви відчуваєте у зв’язку із ситуацією, що склалася

Етап 4. Ваші пропозиції

Висловте ваші очікування, ваше бачення вирішення проблеми, яке б вас влаштовувало. Висловлюйте його у форматі прохання максимально чітко.

Етап 5. Домовленість

У людини має бути можливість відповісти “ні” або запропонувати альтернативу. Пам’ятайте про те, що ви несете відповідальність за задоволення власних потреб і маєте дозволити людині нести відповідальність за власні потреби. Рішення, яке буде прийнято в діалозі має задовольнити обидві сторони.

У цій схемі важливо використовувати “Я-висловлювання”, і розповідати про свої почуття без оцінок.

Бажаємо вам бути в гармонії із оточуючим і з внутрішнім світом!

Вправи на взаємодію в парі. Поради сімейного психолога Павла Горбенка

Павло Горбенко – сімейний психолог, психотерапевт, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Час від часу до мене звертаються пари з проханням «продіагностувати» їх відносини. Якщо чесно, не надто корисна справа. Третій особі, навіть і психотерапевту, важко визначити, що для відносин є нормою, а що – ні. Скільки існує пар, стільки й норм. Якщо нас влаштовує те, що відбувається з кожним з нас у відносинах, то це і є найкращим показником їх якості. Тому я, зазвичай, пропоную спробувати самим партнерам трохи «погратись» у відносини і оцінити, як вони себе в них почувають.

От сьогодні я хочу поділитися з вами доволі простим «експрес-тестом», який дозволить у ігровій формі за, скажімо, десять хвилин, прожити з вашим партнером маленьке життя. І що є більш важливим, дасть широке поле для експериментів.

Отже, вихідні умови такі: у вас із партнером існують достатньо довірливі стосунки, ви обидва знаходитесь у спокійному стані, у вас є десять – двадцять хвилин часу і тихе місце, де вас ніхто не буде відволікати, а краще – і бачити. Вихідне положення – ви стоїте обличчям один до одного на відстані трохи більше витягнутої руки.
Вся вправа відбувається із заплющеними очима і мовчки. Кожен етап займає приблизно дві-три хвилини.


Перша фаза – ви стоїте поруч, опустивши руки, але жодним чином не взаємодієте. Спробуйте відчути, як ви почуваєте себе при цьому. Спокійно? Тривожно? Що хочеться зробити? Збільшити дистанцію? Пересвідчитись, що партнер не втік? Сконцентруватись на собі? Відмітьте це про себе.
Потім не домовляючись і не розплющуючи очей, дуже повільно знайдіть своїми долонями долоні партнера і «познайомтесь» з ними, доторкаючись і «досліджуючи» їх. При чому те, як відбувається це «знайомство», теж може бути інформативним. Ви берете ініціативу у свої руки, чи чекаєте, коли вас «знайдуть»? Намагаєтесь проявити фантазію чи обмежуєтесь офіційним діловим рукопотисканням? Що ви взагалі в цей момент відчуваєте – азарт, ніжність, цікавість, смуток, ще щось? Просто відчувайте те, що відчувається і відмітьте це про себе. Спробуйте трохи проекспериментувати із взаємодією (але ж пам’ятаєте – тільки долонями!) і поступово переходити до іншої фази.
Далі так само, через взаємодію долонями спробуйте по черзі побути активною і пасивною стороною. Тобто один партнер на якійсь час стає ведучим і може робити із долонями іншого все, що захоче. Інший просто підкоряється і слідує за партнером. Потім ролі змінюються. Звичайно, тут так само важливо відслідковувати почуття.

Переходимо до наступної фази. Тепер через взаємодію долонь дайте партнеру відчути, що ви володієте певною силою. Покажіть, що кожен з вас може не піддаватися і наполягати на своєму. Можна навіть трохи поконфліктувати, посперечатись, перевірити, хто головний (при цьому, звичайно, важливо дозувати силу так, щоб не завдати одне одному болю). А потім можна «помиритися». Як це вам?

І врешті решт – через контакт долонь подякуйте партнерові за все, що ви прожили разом і так само повільно завершіть ваш контакт руками і знову поверніться у стан, з якого починали – навпроти один одного, руки опущені. Дайте собі ще близько хвилини на те, щоб відчути «післясмак» взаємодії. Що ви відчуваєте зараз? Задоволення? Спокій? Смуток? Збудження? Ще щось?
І можете відкривати очі.
Неважко помітити, що етапи, які ви проживаєте з партнером у вправі, символічно відображають етапи відносин, через які ми усі проходимо. Спочатку ми знаходимось кожен у своєму власному просторі, наодинці з собою. Потім відбувається знайомство, далі – романтичний період «відкриття» партнера, з’являється досвід взаємодії, потім проявляються певне суперництво, яке по суті є продовженням знайомства і закінчується примиренням і ще більшою близькістю. Ну і нарешті, завершення і прощання. А далі – новий цикл. І ще. І ще.

Після вправи цікаво задати собі і обговорити з партнером декілька питань.
– Що було найбільш приємним? А неприємним?
– Чого не вистачило?
– Чого було забагато?
– Чого ще хотілося?
А можливо, ви помітите цікаві паралелі із своїми реальними відносинами і це теж може бути темою для обговорення. Чи схоже те, як ви себе вели у вправі з тим, як ви ведете себе у житті? А що було б, якби на певному етапі ви повели себе не так, як завжди звикли? Як би з цим було вам і партнеру? А от і спробуйте наступного разу.

Насправді таких метафоричних вправ на взаємодію існує чимало. Тож – далі буде.
Доречі, описану тут техніку можна використовувати й не сильно концентруючись на усвідомленнях. Можете спробувати просто отримати задоволення від такого незвичного тілесного контакту з партнером. І ще – зверніть увагу на те, як відреагував ваш партнер на пропозицію спробувати вправу. Якщо він погодився, то можете вже порадіти за себе. Якщо у вашій парі є місце для експерименту, це вже є доволі яскравою ознакою довіри у ваших стосунках.
Так, ну і, звичайно ж, не забутьте після всього цього міцно обійняти свого партнера і подякувати йому за те, що він у вас є.

Творчості і натхнення вам у ваших стосунках!


Павло Горбенко, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА.