Як студентам справлятися із стресом адаптаційного періоду навчання? – психолог Олена Бойчук

Як студентам справлятися із стресом адаптаційного періоду навчання? – психолог Олена Бойчук

Бойчук Олена – психолог, психотерапевт, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Шановні студенти,  вітаємо із початком навчального року, а особливо першокурсників, у яких на даний момент триває закономірний адаптаційний період ейфорії входження у студентське життя!

Ви можете відчувати різні прояви стресу (як позитивного, так і негативного) на цьому етапі і постають питання, як краще справлятися з цим станом.

По-перше, відслідкуйте  особливості вашого режиму дня (а частіше говоримо про його відсутність та порушення) і оптимізуйте ритм сну (відпочинку) та продуктивної активності. Також важливим є, як ви харчуєтеся, чи споживаєте щодня теплу їжу, а не перебиваєтеся  сухом’яткою.

Чи ваше оточення є позитивним для вас, чи отримуєте ви від спілкування з одногрупниками  підтримку – емоційну, інформаційну; чи порозумілися із співмешканцями  гуртожитку, узгодили правила спільного проживання? Толерантність у цих стосунках – запорука стабільності.

Побудувати оптимальний режим життєдіяльності – задача не проста і особливо сприятиме цьому хоча б невелике системне фізичне навантаження – комплекс ранкових вправ, відвідування спортивних секцій, підтримка занять улюблених видів спорту, хто цим займався раніше.

Таким чином ми «зустрічаємо» стрес на першому його етапі і готуємося до профілактики можливого розвитку стресової дії на стадії виснаження, адже попереду тривалість семестрового навчання і особливе напруження сесії.

І так як стрес за визначенням є неспецифічною реакцією у відповідь на несподівану та напружену ситуацію,  далі ми можемо аналізувати ті фактори, які викликають напругу.

Перш за все, це навчальне навантаження,  а саме його обсяг, який передбачає вміння самостійної роботи в умовах вищого навчального закладу, до якого ви ще адаптовуєтеся. І все це в поєднанні із переважаючою дистанційною  формою навчання, яка, нажаль, не надає комфорту безпосереднього людського контакту і підтримки. Напруження інтелектуальної праці  якнайкраще чередувати із фізичною активністю, спортом, прогулянками, переключенням на інші види діяльності.

Ефективність навчання звісно залежить від  налагодженої комунікації з викладачами – як умови та результату спільної діяльності, викладач – досвідчений партнер.

Іншим важливим генератором стресу є міжособистісна комунікація – певні особливості спілкування з батьками, інтимні партнерські стосунки, які, наприклад, проходять перевірку на міцність у спілкуванні на відстані для іногородніх студентів. Тому нові налагоджені контакти призначені компенсувати можливі проблемні моменти і реалізувати потребу в дружньому позитивному середовищі.

Особливим фактором стресовості є необхідність поєднувати навчання з роботою (на старших курсах). Тут постає питання доцільності, тому що важливо зважати на можливість такого поєднання, відповідність фаховому спрямуванню.

Загальною рекомендацією профілактики стресу та зняття стресового напруження є підвищення власної ресурсності в умовах «керування» стресом та мінімізація впливу негативних стресорів.

А саме:

– Переключення думок з негативного на позитивне;

– Перенесення неприємного душевного стану на інші предмети, обставини;

– Накопичення радості – позитивні емоції – потужний антистресовий фактор;

– Розумний егоїзм – пам’ятати про себе, любити себе таким, яким ти є;

– Розрядка – фізична робота, улюблене заняття і т. і.;

– Інтуїція – має сенс довіряти своїм передчуттям, використовувати їх для підготовки до можливих стресових ситуацій;

– Гумор – посміхнутися у важкій ситуації, зняти надмірну значимість ситуації;

– Методи саморегуляції – дихальні вправи, медитація, аутогенне тренування, релаксація.

Найвеличніша влада –  влада над собою, і це шлях опанування стресом.

Варто стрес зустріти з позитивної позиції і прийняти лише посильну міру його ваги, раціонально розподіляючи його тиск для розвитку та вдосконалення.