Мітки: Підлітки

Рік Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ!

1 липня виповнився рік Центру психосоціальної реабілітації Національного університету “Києво – Могилянська академія” м. Покровська! Сьогодні це 10 фахівців: психологи, соціальний працівник, психіатр, адміністратор.
Цей рік вмістив конференції, круглі столи, акції, тренінги, майстер – класи, групи підтримки, творчі майстерні, семінари, інтервізійні групи. Серед клієнтів Центру у м. Покровськ жителі міста Покровська, Покровського району, Мирнограду, Добропілля, Селидового, Новогродівки, Авдіївки, Красногорівки, Мар*їнки, Слов*янська, Торецька. За рік 360 чоловік отримали індивідуальну психологічну допомогу, а близько 6 тисяч відвідали групові заходи Центру.
На сьогодні Центр співпрацює з 10 організаціями, які надають допомогу населенню, постраждалому від військового конфлікту на сході України.
Центр психосоціальної реабілітації м. Покровськ надає допомогу за такими напрямками:
– консультації психологів;
– розвиваючі заняття для дітей та підлітків;
– корекційні заняття для  дітей з особливими освітніми потребами, в т. ч. з аутичним спектром;
– сімейні консультації;
– групи психологічної підтримки;
– юридичні консультації;
– тренінги з стресостійкості та особистісного зростання;
– пісочна психотерапевтична група для дітей «Expressive Sandwork.
Також цього року спеціалісти Центру м. Покровська пройши спеціальне навчання від Мальтійської служби допомоги України, в результаті якого стали тренерами і успішно проводять тренінги з надання першої домедичної допомоги в Донецькій області.

 

Пройшла акція до Дня захисту дітей “Країна дитинства” від Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. У цей день варто вкотре нагадати, що саме ми, дорослі, відповідаємо за їх добробут та щастя, тому турбота про дітей і захист їхніх прав є нашим головним обов’язком.
Співробітниками ЦПСР НаУКМА міста Покровська до Дня захисту дітей проведено цікаву та веселу акцію «Країна дитинства» в селі Сергіївка Донецької області. Захід спрямований на створення безпечного ігрового середовища для дітей, де б вони могли вільно проявляти власні емоції та навчатися навичкам комунікації, підтримки один одного.

В акції взяли участь близько 80 дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Учасники відвідали «Країну пригод», «Місто чарівних перетворень», «LEGO-city» та «Місто творчих фантазерів». Використання арт – терапевтичних, LEGО – технологій, рухливих прийомів сприяли емоційному розвантаженню, відреагуванню напруги, розвитку навичок саморегуляції та комунікації, формуванню стресотійкості дітей.

Ми завжди з теплими почуттями згадуємо роки нашої молодості й дитинства, так давайте ж робити всі зусилля, щоб наші діти, діти нашого часу могли з посмішкою через кілька років згадувати ті роки, коли вони були маленькими, коли вони росли, і входили в доросле життя. Вони надихають, спонукають до нових досягнень, повертають віру в життя. Ми, дорослі, повинні зігріти теплом і любов’ю кожне дитяче серце. Дуже хочеться, щоб діти щохвилини, щодня були радісними і щасливими дітьми. Адже дитинство – це чудова пора сподівань та здійснення мрій.

5 порад щодо статевого виховання від Валентини Самусь

Сексуальна освіта – це тема палких дискусій. В Україні протидія їй досить потужна, особливо серед релігійних організацій та батьків, які вважають, що діти про все дізнаються після весілля. Але і в країнах, де така освіта є загальнообов’язковою, теж є незадоволені.

З одного боку, дехто боїться, що будь-яка інформація спонукатиме дітей цікавитися питаннями сексу раніше, ніж того варто, але з іншого — ми живемо не в інформаційному вакуумі, і підлітки все одно знайдуть відповіді на запитання, що їх хвилюють — і часто в досить спотвореному вигляді.

Чи можливі в такому випадку якісь універсальні поради щодо сексуального виховання дітей, які підходять геть усім незалежно від їхніх культурних та релігійних переконань? Я спробую такі сформулювати.

 

  1. Не кажіть неправди. Всі батьки іноді трохи хитрують з дитиною, коли не готові до конфлікту або плачу. «Крамниця з морозивом вже зачинилася» – іноді кажемо ми, коли немає сил пояснювати дитині, що досить вже солодкого на день, чи ми настільки втомлені, що йти до магазину вже не в силах. Але коли це стосується питань освіти, такий підхід абсолютно недопустимий. Звичайно, мало хто зараз серйозно говорить дитині, що її “приніс лелека” або “знайшли в капусті”. Але слів про те, що “дорослі дуже люблять один одного і тоді з’являються діти” на якомусь етапі стає теж недостатньо. Відсутність інформації запускає механізм пізнання через фантазування: дитина починає питати “а мене тато теж любить, чи це значить, що в мене буде дитина?” “А ще любить бабуся, і, можливо, вихователька, вони завагітніють?” Часто невідоме чи незрозуміле стає причиною страхів. В результаті діти бояться завагітніти від поцілунків чи туалету, бо механізм цього процесу зовсім не прояснений.

 

  1. Називайте речі своїми іменами. У статевих органів є назви — так само, як і в інших частин тіла. Ми вчимо з дітьми слова “очі”, “ротик” і “носик” ще в перший рік дитини, а слова “вульва” і “пеніс” часто в аж середній школі. Ці слова абсолютно пристойні і допомагають дитині формувати цілісний образ тіла. Слова “піхва”, “уретра”, “головка”, “анус” допоможуть краще розібратися у механізмах роботи тіла. Вони не потребують евфемізмів. Так само, як ми не називаємо пальці “змійками”, нам нема необхідності називати пеніс “краником”.

 

  1. Визнавайте тілесні кордони дитини і заявляйте про власні кордони. Дитина має право на своє тіло від народження. Коли вона вже може висловити згоду чи незгоду щодо доторків та поцілунків, з нею варто рахуватися. Коли ми кажемо “давай тітонька тебе потримає”, чи “поцілуй бабусю на прощання”,  а дитина каже “ні”, то для нас це має бути “ні”. Те саме стосується кордонів дорослих: якщо дитина робить вам щось неприємне, сміливо відмовляйте. Якщо дитину вчать слухатися дорослих і бути чемною, їй важко буде проявити спротив у випадку насильства. Розуміння власних рамок і кордонів має працювати і у розумінні кордонів інших. Якщо дитина дошкільного і старшого віку хоче ходити з вами в душ чи засинає, тільки тримаючись за груди, треба вчитися казати їй “ні”. Вміння говорити і чути це слово “ні” — важлива частина емоційного  дорослішання.

 

  1. Відповідайте на питання в межах інтересу. Часто чую питання, чи не рано про щось знати. Відповідь проста: якщо дитина запитала, то не рано. Якщо ви відмахнетеся від неї, то вона дізнається про це з інших джерел, які ви точно не зможете проконтролювати. Але і зайві подробиці можуть ускладнити сприйняття. Загальна ідея полягає в тому, щоб відповісти на питання і чекати уточнень. Якщо їх нема, значить, інформації поки достатньо.

 

  1. Говоріть про стосунки. Навчайте дітей різноманітності людських почуттів і стосунків. Часто підлітки займаються сексом у пошуках близькості та прийняття. Але ж існує безліч почуттів між людьми та їх проявів – дружба, закоханість, інтерес, ваблення, симпатія, близькість. Можна гуляти, готувати разом їжу, обговорювати фільми, обійматися під ковдрою і робити безліч інших справ, поглиблюючи близькість як пара. Якщо різноманітність почуттів і їх проявів не знайома, то секс стає єдиним проявом близькості, не в останню чергу завдяки фільмам та музичним кліпам.

 

Ну і найбільш загальна порада – залишайтеся для дитини тим, до кого можна підійти з будь-яким запитанням, і отримати підтримку, а не покарання, тоді більше шансів не пропустити ситуацію небезпеки.

З 17 травня в Центрі психосоціальної реабілітації стартує група “Наука про стосунки” для підлітків 12-15 років. Детальніше про групу ви можете дізнатися за посиланням: https://www.facebook.com/events/121149782081182/

 

Розпочато цикл лекцій “Батьківські балачки” в рамках співпраці з ПАДАП

В рамках співпраці з Професійною Асоціацією Дитячих Аналітичних Психологів, в Центрі психосоціальної реабілітації розпочато цикл лекцій від дитячих психологів “Батьківські балачки”.
Перша лекція із циклу на тему “Вплив гаджетів на психіку дитини” відбулась 31 березня. Лекцію проводила спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації, дитячий психолог, член ПАДАП – Юлія Донець.
На лекції було розглянуто не тільки те, як сучасні технології впливають на розвиток дитини і підлітка, але і  як оптимізувати використання гаджетів.
Наступна лекція в рамках циклу відбудеться вже у квітні.