Мітки: Психотерапія

Вправи на взаємодію в парі. Поради сімейного психолога Павла Горбенка

Павло Горбенко – сімейний психолог, психотерапевт, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Час від часу до мене звертаються пари з проханням «продіагностувати» їх відносини. Якщо чесно, не надто корисна справа. Третій особі, навіть і психотерапевту, важко визначити, що для відносин є нормою, а що – ні. Скільки існує пар, стільки й норм. Якщо нас влаштовує те, що відбувається з кожним з нас у відносинах, то це і є найкращим показником їх якості. Тому я, зазвичай, пропоную спробувати самим партнерам трохи «погратись» у відносини і оцінити, як вони себе в них почувають.

От сьогодні я хочу поділитися з вами доволі простим «експрес-тестом», який дозволить у ігровій формі за, скажімо, десять хвилин, прожити з вашим партнером маленьке життя. І що є більш важливим, дасть широке поле для експериментів.

Отже, вихідні умови такі: у вас із партнером існують достатньо довірливі стосунки, ви обидва знаходитесь у спокійному стані, у вас є десять – двадцять хвилин часу і тихе місце, де вас ніхто не буде відволікати, а краще – і бачити. Вихідне положення – ви стоїте обличчям один до одного на відстані трохи більше витягнутої руки.
Вся вправа відбувається із заплющеними очима і мовчки. Кожен етап займає приблизно дві-три хвилини.


Перша фаза – ви стоїте поруч, опустивши руки, але жодним чином не взаємодієте. Спробуйте відчути, як ви почуваєте себе при цьому. Спокійно? Тривожно? Що хочеться зробити? Збільшити дистанцію? Пересвідчитись, що партнер не втік? Сконцентруватись на собі? Відмітьте це про себе.
Потім не домовляючись і не розплющуючи очей, дуже повільно знайдіть своїми долонями долоні партнера і «познайомтесь» з ними, доторкаючись і «досліджуючи» їх. При чому те, як відбувається це «знайомство», теж може бути інформативним. Ви берете ініціативу у свої руки, чи чекаєте, коли вас «знайдуть»? Намагаєтесь проявити фантазію чи обмежуєтесь офіційним діловим рукопотисканням? Що ви взагалі в цей момент відчуваєте – азарт, ніжність, цікавість, смуток, ще щось? Просто відчувайте те, що відчувається і відмітьте це про себе. Спробуйте трохи проекспериментувати із взаємодією (але ж пам’ятаєте – тільки долонями!) і поступово переходити до іншої фази.
Далі так само, через взаємодію долонями спробуйте по черзі побути активною і пасивною стороною. Тобто один партнер на якійсь час стає ведучим і може робити із долонями іншого все, що захоче. Інший просто підкоряється і слідує за партнером. Потім ролі змінюються. Звичайно, тут так само важливо відслідковувати почуття.

Переходимо до наступної фази. Тепер через взаємодію долонь дайте партнеру відчути, що ви володієте певною силою. Покажіть, що кожен з вас може не піддаватися і наполягати на своєму. Можна навіть трохи поконфліктувати, посперечатись, перевірити, хто головний (при цьому, звичайно, важливо дозувати силу так, щоб не завдати одне одному болю). А потім можна «помиритися». Як це вам?

І врешті решт – через контакт долонь подякуйте партнерові за все, що ви прожили разом і так само повільно завершіть ваш контакт руками і знову поверніться у стан, з якого починали – навпроти один одного, руки опущені. Дайте собі ще близько хвилини на те, щоб відчути «післясмак» взаємодії. Що ви відчуваєте зараз? Задоволення? Спокій? Смуток? Збудження? Ще щось?
І можете відкривати очі.
Неважко помітити, що етапи, які ви проживаєте з партнером у вправі, символічно відображають етапи відносин, через які ми усі проходимо. Спочатку ми знаходимось кожен у своєму власному просторі, наодинці з собою. Потім відбувається знайомство, далі – романтичний період «відкриття» партнера, з’являється досвід взаємодії, потім проявляються певне суперництво, яке по суті є продовженням знайомства і закінчується примиренням і ще більшою близькістю. Ну і нарешті, завершення і прощання. А далі – новий цикл. І ще. І ще.

Після вправи цікаво задати собі і обговорити з партнером декілька питань.
– Що було найбільш приємним? А неприємним?
– Чого не вистачило?
– Чого було забагато?
– Чого ще хотілося?
А можливо, ви помітите цікаві паралелі із своїми реальними відносинами і це теж може бути темою для обговорення. Чи схоже те, як ви себе вели у вправі з тим, як ви ведете себе у житті? А що було б, якби на певному етапі ви повели себе не так, як завжди звикли? Як би з цим було вам і партнеру? А от і спробуйте наступного разу.

Насправді таких метафоричних вправ на взаємодію існує чимало. Тож – далі буде.
Доречі, описану тут техніку можна використовувати й не сильно концентруючись на усвідомленнях. Можете спробувати просто отримати задоволення від такого незвичного тілесного контакту з партнером. І ще – зверніть увагу на те, як відреагував ваш партнер на пропозицію спробувати вправу. Якщо він погодився, то можете вже порадіти за себе. Якщо у вашій парі є місце для експерименту, це вже є доволі яскравою ознакою довіри у ваших стосунках.
Так, ну і, звичайно ж, не забутьте після всього цього міцно обійняти свого партнера і подякувати йому за те, що він у вас є.

Творчості і натхнення вам у ваших стосунках!


Павло Горбенко, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА.

Рік Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ!

1 липня виповнився рік Центру психосоціальної реабілітації Національного університету “Києво – Могилянська академія” м. Покровська! Сьогодні це 10 фахівців: психологи, соціальний працівник, психіатр, адміністратор.
Цей рік вмістив конференції, круглі столи, акції, тренінги, майстер – класи, групи підтримки, творчі майстерні, семінари, інтервізійні групи. Серед клієнтів Центру у м. Покровськ жителі міста Покровська, Покровського району, Мирнограду, Добропілля, Селидового, Новогродівки, Авдіївки, Красногорівки, Мар*їнки, Слов*янська, Торецька. За рік 360 чоловік отримали індивідуальну психологічну допомогу, а близько 6 тисяч відвідали групові заходи Центру.
На сьогодні Центр співпрацює з 10 організаціями, які надають допомогу населенню, постраждалому від військового конфлікту на сході України.
Центр психосоціальної реабілітації м. Покровськ надає допомогу за такими напрямками:
– консультації психологів;
– розвиваючі заняття для дітей та підлітків;
– корекційні заняття для  дітей з особливими освітніми потребами, в т. ч. з аутичним спектром;
– сімейні консультації;
– групи психологічної підтримки;
– юридичні консультації;
– тренінги з стресостійкості та особистісного зростання;
– пісочна психотерапевтична група для дітей «Expressive Sandwork.
Також цього року спеціалісти Центру м. Покровська пройши спеціальне навчання від Мальтійської служби допомоги України, в результаті якого стали тренерами і успішно проводять тренінги з надання першої домедичної допомоги в Донецькій області.

 

В Покровську відбувся фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина»

23 квітня в Покровську відбувся перший  фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина», організований Центром психосоціальної реабілітації НаУКМА м. Покровська за підтримки уряду Німеччини України та Мальтійської міжнародної служби допомоги України. Захід був присвячений Всеукраїнському дню психолога, який традиційно відзначається у квітні.

 

У заході взяли участь близько 100 психологів з 25 міст та районів Донецької області, які працюють в сфері освіти, у мобільних бригадах, кризових і соціальних службах, психологи – волонетри. Гостями фестивалю стали психологи та психотерапевти з м. Києва, Дніпра та міст Донецької області.

 

 

 

 

На 10 майстер-класах психологи навчалися технікам та прийомам за різними напрямками  сучасної психології та психотерапії:  психодрами, сімейної терапії, арт – технологій, транзактного аналізу,  бодинаміки, гештальттерапії.

Всі учасники фестивалю висловили вдячність за проведений захід та виразили бажання зробити його традиційним.

 

23 квітня у Покровську відбудеться фестиваль на честь Дня психолога

Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА у м. Покровськ при підтримці уряду Німеччини України, Мальтійської міжнародної служби допомоги України започаткував чудову традицію святкування Дня психолога на Донеччині!
23 квітня у Покровську відбудеться фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина».
Фестиваль спрямований на об’єднання однодумців, творців та професіоналів у галузі психології та психотерапії. Також буде запропоновано знайомство з різними методами, майстрами, інструментами та практиками.
В програмі фестивалю:
– гештальт-терапія;
– сімейна психологія;
– транзактний аналіз;
– арт-терапія;
– екзистенційна психологія;
Місце проведення фестивалю: Донецька область, м. Покровськ, вул. Європейська, 22, Покровська центральна бібліотека ім. Т.Г. Шевченка.
Попередня реєстрація з 16 квітня за тел. 066 825 1 999.
Участь у фестивалі безкоштовна, кількість місць обмежена.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА: ЯК ПОДОЛАТИ АГРЕСІЮ

Олена Костюк –  кандидат психологічних наук, когнітивно-поведінковий психотерапевт, 
спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА. 

Агресія – це поведінка, що порушує психологічні, фізичні чи інші межі іншої людини чи людей (в т.ч. й аутоагресія, що направлена на самого себе).

В основі агресивної поведінки знаходяться емоція злості: від легкого роздратування до нестримної люті. На противагу поширеній думці, що злість це дуже шкідлива емоція і бажано її уникати або стримувати (придушувати), хочеться відмітити, що вона є дуже важливою і корисною. Саме злість фокусує нашу увагу на загрозах, що можуть нам зашкодити, мобілізує наше тіло та психіку до боротьби або втечі від «ворога», сповіщає «супротивнику», що ми будемо відстоювати свої межі чи інтереси. Проблемною злість стає лише тоді, коли виникає занадто часто, занадто сильна або така, що суттєво впливає на наше життя негативним чином: псує стосунки, призводить до руйнування сталих відносин, є невиправдано деструктивною по відношенню до речей чи людей.

Що ж робити, коли злість та агресивна поведінка стали на заваді вашого життя?

1. Спочатку дуже важливо усвідомити, що ви відчуваєте злість та в якій мірі. Чудово якщо ви зможете виразити це в словах. Наприклад: «Я роздратований/втратив рівновагу», «Я відчуваю злість», «В мені наростає гнів/лють» і т.ін.

2. Спробуйте також визначити які причини призвели вас до такого стану та зменшити або компенсувати їх вплив на себе. Найчастіше викликають такі емоції наступні чинники:

· фізіологічні причини (деякі хвороби, гормональні порушення, надмірна втома, деякі медичні препарати, зловживання алкоголем, наркотиками та ін. психоактивними речовинами, голод чи спрага і т.д.);

· психологічні причини (психологічна занедбаність в дитинстві, пережиті психологічні травми та недоліки виховання, надмірне інформаційне перевантаження, особливо негативного змісту, установки, особливості сприйняття стресових ситуацій та надане їм негативне значення);

· соціальні причини (наслідування агресивної поведінки перш за все батьків, друзів, кіногероїв і т.п., соціально-побутові, економічні, фінансові складнощі, війни, революції та ін. екстремальні ситуації й соціальні напруження).

3. Знайдіть свій спосіб переключитися з негативної емоції на щось більш позитивне, якщо вважаєте, що прояв вашої злості матиме негативні наслідки:

· глибоке дихання, медитацію, приємні спогади чи мрії, що знизять напругу та сприятимуть релаксації;

· спортивні активності, прогулянки, перегляд захоплюючого фільму та читання книжок, що дадуть змогу відволіктися, переключитися на інше;

· аутогенні тренування, позитивні афірмації й т.ін., які змінять сприйняття того, що відбувається

4. Відшукайте безпечні форми прояву злості. Часто проблеми створює не сама злість, а способ її висловлення. Важливо не плутати соціальні заборони на грубість, ненормативну лексику, рукоприкладство з забороною на самі емоції. Намагайтеся донести свої почуття з приводу ситуації, а не претензії до співрозмовника.

5. Вирішуйте свої проблеми по можливості відразу. Адже їх накопичення буде додатковим чинником роздратування. Якщо конфліктної ситуації уникнути неможливо, обговорюйте тільки той привід, який викликав ваші негативні емоції, не пригадуйте все, про що ви мовчали до цього часу.

6. Якщо попри все вам не вдається опанувати себе, візьміть тайм-аут зі співрозмовником на той час, який потрібен вам, щоб заспокоїтися, проаналізувати ситуацію та виробити по відношенню до неї зважену позицію. Після цього можете продовжити розмову.

Дбайте про себе та будьте чесними та щирими один до одного!

Не бійтесь запитувати про допомогу – це говорить про вашу силу

Індивідуальне лікування часто називається психотерапією, і воно призначене допомогти людям з їх емоційними проблемами, які можуть варіюватися в залежності від їх тяжкості та інтенсивності. Головна мета цієї форми терапії полягає у зміні якості життя, чіткому визначенні його пріоритетів. Професійний психолог може допомогти вам пожвавити ваше психічне здоров’я шляхом систематичного консультування, незалежно від того, чи це проблема раннього дитинства, з якою ви стикаєтеся у дорослому житті, або емоційні складнощі через розлучення, невдачі чи втрату близької людини.

Read more