Мітки: Діти

Кінофільми, які допомагають зрозуміти реакції на фрустрацію, стрес і травму і знайти слова для вираження почуттів і розради

Оксана Залесська – психолог, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

 «Іноді мистецтво і культура допомагають нам знайти слова, щоб висловити те, що складно висловити.  Допомагають відчути причетність і розтопити самотність.
Дивіться кіно, разом з дітьми, з колегами і друзями.
Відчувайте, думайте і знаходьте нові рішення.
Приємного перегляду і цікавих ідей!»

 

 

 

 

«Заборонені ігри» (фр. Jeux interdits) (1952)

 

Фільм Рене Клемана, що вийшов у прокат в 1952 році.
Екранізація роману Франсуа Буайе «Таємні ігри» (фр. Les jeux inconnus, 1947).
Лауреат премій «Золотий лев» і «Оскар».

В основу фільму покладена історія маленької дівчинки, яка втікає з-під бомбардувань
в Парижі, яка втратила батьків. Показані архетипічні механізми обробки травми.

 

 

 

 

 

 

 

«Саммерхілл» (2008)

Режисер фільму – Джон Іст.

В основу фільму покладена історія реально існуючої з 1921 року і розташованої в містечку Лейстон в Саффолку експериментальної школи «Саммерхілл». Її засновник, Олександр Нілл, автор унікальної методики виховання дітей на основі самоврядування. Школа повністю управляється учнями і славиться своїми досягненнями.

Педагоги і діти живуть душа в душу, в школі панує повна гармонія і освітня, і виховна. Противники цього шкільного експерименту, які називали школу не інакше як «роби-що-хочеш», робили неодноразові спроби її закрити. Однак вчителі разом зі своїми учнями (як колишніми, так і справжніми) відстояли право на існування своєї школи. Адже її заслугою давно стали здорові і вільні діти, чиє життя не зіпсоване страхом і ненавистю.

 

«Розповідь верблюда, що плаче» (2003)

Режисери: Бямасурен Даваа, Луїджи Фалорні

Це дуже глибокий фільм про те, як потрібно поводитися з травмою і супротивом.
Потрібно знайти мелодію, яка зможе розтопити лід і висловити біль.

Весна в пустелі Гобі, Південної Монголії.
Сім’ї кочових племен зупиняють свій рух, щоб допомогти верблюдам народити.
І одна з матерів несподівано відмовляється від свого верблюда. Тепер кочівники змушені годувати і виховувати малюка. Але молока не так багато, а вони в пустелі, надій на порятунок малюка зовсім мало, але вони є.

 

 

 

 

 

 

«Чуча» (1999)

Режисер –  Гаррі Бардін.

Якщо ти маленький, а навколо одні дорослі та до тебе нікому немає діла – це сумно.
Але якщо це ще відбувається в новорічну ніч, то це – ще більший смуток.
Фільм про хлопчика, який сам собі змайстрував з старих, непотрібних речей дуже потрібного йому друга – Чучу. І, як завжди буває в казках, Чуча ожив…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Думками на виворіт» (2015)

 

Американський 3D комп’ютерно-анімаційний комедійно-драматичний фільм,
знятий Пітом Доктером.

Фільм від Піксар про процеси, що відбуваються всередині дитини, що переживає складні часи (переїзд, дорослішання, конфлікти).
Увага приділена емоціям і їх основній ролі в регуляції психічної рівноваги і адаптації до нового досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Конфлікт» (1983)

Режисер фільму Гаррі Бардін.

Показані стадії розвитку конфліктів між народами. Історія практично всіх міжнародних конфліктів.
Герої фільму – звичайні сірники. Сварка, що почалася через дрібницю, перейшла в справжній бій …

У фільмі використано музику композитора Алессандро Марчелло «Концерт для гобоя і струнних ре мінор, 2-га частина” Адажіо “» (Alessandro Marcello – Concerto for Oboe and Strings in d-moll, 2nd movement ‘Adagio’).

 

«Маленький принц» (2015)

Режисер фільму – Марк Осборн.

Поки людина вірить у казки, вона щаслива, вона може жити і радіти, як один з головних героїв мультфільму «Маленький принц».
Старий авіатор, незважаючи на свій вік, ні на хвилину не припиняв фантазувати. Одного разу поруч з його будинком оселилася родина – досить неприємна, явно зарозуміла дама, і її мила дочка. Весь час дівчинки розписано по хвилинах, сувора мама подбала про те, щоб її дитина не тинялася без діла. Тільки вона занадто захопилася, так як дівчинці ніколи навіть просто закрити очі і помріяти, а це так важливо для дітей!

Дивлячись на це, авіатор зібрав з паперу літачок і запустив його в напрямку сусідів. Дівчинка, впіймавши його, дізнається про те, що старий хоче розвеселити її. Він давно шукав дитину, якій можна розповісти про легенду про Маленького Принца і зірках, так далеко розташованих від Землі. Юна героїня дуже захопилася цією новиною, вона з радістю забула про всі накази матері і справах, які повинна встигнути виконати до сну. Залишається тільки відремонутвати старий літак і відправитися в незвичайну подорож разом з новим другом. Їх чекають небезпеки і чарівництво, сміх і сльози, а головне – дівчинка дізнається, що таке справжня дружба.

 

«Понетт» (1996)

Режисер – Жак Дуайон.
Фільм про переживання втрати.
Мати головної героїні загинула в автокатастрофі. Дівчинка намагається впоратися з власними почуттями і відновити внутрішню рівновагу.
Навколишні дорослі і діти іноді не зовсім здатні співпереживати і підтримувати дівчинку, часто через власний страх перед смертю, втратою близьких і горюванням.

 

 

 

 

«Джон» (1969)

Режисери: Джеймс Робертсон, Джойс Робертсон.

Фільм розповідає про значення прихильності, вплив розлуки на психофізіологічний розвиток дитини.
Дослідження, зроблені на основі цього фільму підтвердили взаємозв’язок присутності близької людини на подальше життя дітей, а також підтвердили факт того, що рання розлука може привести до психічної травми.

Рік Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ!

1 липня виповнився рік Центру психосоціальної реабілітації Національного університету “Києво – Могилянська академія” м. Покровська! Сьогодні це 10 фахівців: психологи, соціальний працівник, психіатр, адміністратор.
Цей рік вмістив конференції, круглі столи, акції, тренінги, майстер – класи, групи підтримки, творчі майстерні, семінари, інтервізійні групи. Серед клієнтів Центру у м. Покровськ жителі міста Покровська, Покровського району, Мирнограду, Добропілля, Селидового, Новогродівки, Авдіївки, Красногорівки, Мар*їнки, Слов*янська, Торецька. За рік 360 чоловік отримали індивідуальну психологічну допомогу, а близько 6 тисяч відвідали групові заходи Центру.
На сьогодні Центр співпрацює з 10 організаціями, які надають допомогу населенню, постраждалому від військового конфлікту на сході України.
Центр психосоціальної реабілітації м. Покровськ надає допомогу за такими напрямками:
– консультації психологів;
– розвиваючі заняття для дітей та підлітків;
– корекційні заняття для  дітей з особливими освітніми потребами, в т. ч. з аутичним спектром;
– сімейні консультації;
– групи психологічної підтримки;
– юридичні консультації;
– тренінги з стресостійкості та особистісного зростання;
– пісочна психотерапевтична група для дітей «Expressive Sandwork.
Також цього року спеціалісти Центру м. Покровська пройши спеціальне навчання від Мальтійської служби допомоги України, в результаті якого стали тренерами і успішно проводять тренінги з надання першої домедичної допомоги в Донецькій області.

 

Пройшла акція до Дня захисту дітей “Країна дитинства” від Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. У цей день варто вкотре нагадати, що саме ми, дорослі, відповідаємо за їх добробут та щастя, тому турбота про дітей і захист їхніх прав є нашим головним обов’язком.
Співробітниками ЦПСР НаУКМА міста Покровська до Дня захисту дітей проведено цікаву та веселу акцію «Країна дитинства» в селі Сергіївка Донецької області. Захід спрямований на створення безпечного ігрового середовища для дітей, де б вони могли вільно проявляти власні емоції та навчатися навичкам комунікації, підтримки один одного.

В акції взяли участь близько 80 дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Учасники відвідали «Країну пригод», «Місто чарівних перетворень», «LEGO-city» та «Місто творчих фантазерів». Використання арт – терапевтичних, LEGО – технологій, рухливих прийомів сприяли емоційному розвантаженню, відреагуванню напруги, розвитку навичок саморегуляції та комунікації, формуванню стресотійкості дітей.

Ми завжди з теплими почуттями згадуємо роки нашої молодості й дитинства, так давайте ж робити всі зусилля, щоб наші діти, діти нашого часу могли з посмішкою через кілька років згадувати ті роки, коли вони були маленькими, коли вони росли, і входили в доросле життя. Вони надихають, спонукають до нових досягнень, повертають віру в життя. Ми, дорослі, повинні зігріти теплом і любов’ю кожне дитяче серце. Дуже хочеться, щоб діти щохвилини, щодня були радісними і щасливими дітьми. Адже дитинство – це чудова пора сподівань та здійснення мрій.

5 порад щодо статевого виховання від Валентини Самусь

Сексуальна освіта – це тема палких дискусій. В Україні протидія їй досить потужна, особливо серед релігійних організацій та батьків, які вважають, що діти про все дізнаються після весілля. Але і в країнах, де така освіта є загальнообов’язковою, теж є незадоволені.

З одного боку, дехто боїться, що будь-яка інформація спонукатиме дітей цікавитися питаннями сексу раніше, ніж того варто, але з іншого — ми живемо не в інформаційному вакуумі, і підлітки все одно знайдуть відповіді на запитання, що їх хвилюють — і часто в досить спотвореному вигляді.

Чи можливі в такому випадку якісь універсальні поради щодо сексуального виховання дітей, які підходять геть усім незалежно від їхніх культурних та релігійних переконань? Я спробую такі сформулювати.

 

  1. Не кажіть неправди. Всі батьки іноді трохи хитрують з дитиною, коли не готові до конфлікту або плачу. «Крамниця з морозивом вже зачинилася» – іноді кажемо ми, коли немає сил пояснювати дитині, що досить вже солодкого на день, чи ми настільки втомлені, що йти до магазину вже не в силах. Але коли це стосується питань освіти, такий підхід абсолютно недопустимий. Звичайно, мало хто зараз серйозно говорить дитині, що її “приніс лелека” або “знайшли в капусті”. Але слів про те, що “дорослі дуже люблять один одного і тоді з’являються діти” на якомусь етапі стає теж недостатньо. Відсутність інформації запускає механізм пізнання через фантазування: дитина починає питати “а мене тато теж любить, чи це значить, що в мене буде дитина?” “А ще любить бабуся, і, можливо, вихователька, вони завагітніють?” Часто невідоме чи незрозуміле стає причиною страхів. В результаті діти бояться завагітніти від поцілунків чи туалету, бо механізм цього процесу зовсім не прояснений.

 

  1. Називайте речі своїми іменами. У статевих органів є назви — так само, як і в інших частин тіла. Ми вчимо з дітьми слова “очі”, “ротик” і “носик” ще в перший рік дитини, а слова “вульва” і “пеніс” часто в аж середній школі. Ці слова абсолютно пристойні і допомагають дитині формувати цілісний образ тіла. Слова “піхва”, “уретра”, “головка”, “анус” допоможуть краще розібратися у механізмах роботи тіла. Вони не потребують евфемізмів. Так само, як ми не називаємо пальці “змійками”, нам нема необхідності називати пеніс “краником”.

 

  1. Визнавайте тілесні кордони дитини і заявляйте про власні кордони. Дитина має право на своє тіло від народження. Коли вона вже може висловити згоду чи незгоду щодо доторків та поцілунків, з нею варто рахуватися. Коли ми кажемо “давай тітонька тебе потримає”, чи “поцілуй бабусю на прощання”,  а дитина каже “ні”, то для нас це має бути “ні”. Те саме стосується кордонів дорослих: якщо дитина робить вам щось неприємне, сміливо відмовляйте. Якщо дитину вчать слухатися дорослих і бути чемною, їй важко буде проявити спротив у випадку насильства. Розуміння власних рамок і кордонів має працювати і у розумінні кордонів інших. Якщо дитина дошкільного і старшого віку хоче ходити з вами в душ чи засинає, тільки тримаючись за груди, треба вчитися казати їй “ні”. Вміння говорити і чути це слово “ні” — важлива частина емоційного  дорослішання.

 

  1. Відповідайте на питання в межах інтересу. Часто чую питання, чи не рано про щось знати. Відповідь проста: якщо дитина запитала, то не рано. Якщо ви відмахнетеся від неї, то вона дізнається про це з інших джерел, які ви точно не зможете проконтролювати. Але і зайві подробиці можуть ускладнити сприйняття. Загальна ідея полягає в тому, щоб відповісти на питання і чекати уточнень. Якщо їх нема, значить, інформації поки достатньо.

 

  1. Говоріть про стосунки. Навчайте дітей різноманітності людських почуттів і стосунків. Часто підлітки займаються сексом у пошуках близькості та прийняття. Але ж існує безліч почуттів між людьми та їх проявів – дружба, закоханість, інтерес, ваблення, симпатія, близькість. Можна гуляти, готувати разом їжу, обговорювати фільми, обійматися під ковдрою і робити безліч інших справ, поглиблюючи близькість як пара. Якщо різноманітність почуттів і їх проявів не знайома, то секс стає єдиним проявом близькості, не в останню чергу завдяки фільмам та музичним кліпам.

 

Ну і найбільш загальна порада – залишайтеся для дитини тим, до кого можна підійти з будь-яким запитанням, і отримати підтримку, а не покарання, тоді більше шансів не пропустити ситуацію небезпеки.

З 17 травня в Центрі психосоціальної реабілітації стартує група “Наука про стосунки” для підлітків 12-15 років. Детальніше про групу ви можете дізнатися за посиланням: https://www.facebook.com/events/121149782081182/

 

Розпочато цикл лекцій “Батьківські балачки” в рамках співпраці з ПАДАП

В рамках співпраці з Професійною Асоціацією Дитячих Аналітичних Психологів, в Центрі психосоціальної реабілітації розпочато цикл лекцій від дитячих психологів “Батьківські балачки”.
Перша лекція із циклу на тему “Вплив гаджетів на психіку дитини” відбулась 31 березня. Лекцію проводила спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації, дитячий психолог, член ПАДАП – Юлія Донець.
На лекції було розглянуто не тільки те, як сучасні технології впливають на розвиток дитини і підлітка, але і  як оптимізувати використання гаджетів.
Наступна лекція в рамках циклу відбудеться вже у квітні.

Відкрився дитячий психотерапевтичний кабінет в Центрі психосоціальної реабілітації НаУКМА!

12 грудня в Центрі психосоціальної реабілітації НаУКМА відбулось відкриття дитячого психотерапевтичного кабінету!
Розпочали святкову програму із прес-конференції, де виступили: Сергій Богданов, керівник Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу, Ірина Шведюк, керівник Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА та дитячі психологи, фахівці Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА – Оксана Залесська та Юлія Донець.

 

Продовжилась святкова програма майстер-класами із ліпки глиною та малювання для дітей та дорослих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До свята долучилась наша колега Юлія Ларіна, дитячий психолог, член Професійної Асоціації Дитячих Аналітичних Психологів ПАДАП, яка презентувала гостям свою книгу для дітей «Коли тобі буває сумно».

Також на святі були присутні представниці організації BABYSITTER4U, які допомагали нам у проведенні майстер-класів.

А завершилось святкування частуванням солодощами та обміном позитивними враженнями!