Мітки: дослідження

Розвиток резільєнтності – соціальної і психологічної стійкості до стресу

Резільєнтність (resilience) стає популярним брендом серед організацій. Вважається, що саме здатність людини, або системи зберігати стійкість під впливом зовнішніх і внутрішніх загроз, не втрачаючи темпів розвитку стане вирішальною конкурентною перевагою у майбутньому. Для України, яка знаходиться у стані війни, це питання виживання.

Проте більшість людей розуміють резільєнтність лише як спосіб розслабитись і уявляють при цьому йогів з просвітленими посмішками. Це дуже спрощене уявлення.

Починаючи з 70-х років у світі ведуться систематичні дослідження резільєнтності на рівні людини, родини, організації та громади.

Один з важливих висновків полягає в тому, що резільєнтність це не стала риса характеру, а процес, який залежить від контексту, культурних відмінностей і динаміки ситуації. Почасти те, що працює в гарячій точці конфлікту, навіть для тієї ж самої людини чи групи, може не спрацювати у наступних фазах.

Програми, спрямовані на розвиток стійкості до стресу, які не враховують цього і не побудовані на систематичних якісних і кількісних дослідженнях, можуть виявитись не ефективними, або навіть зашкодити.

Наприклад, Центр психічного здоров’я НаУКМА вивчає резільєнтність серед дітей, дорослих і родин на Сході України протягом останніх 4 років. Поверхневий погляд на ситуацію стресу зараз, який можна чути навіть серед експертів: війна і спричинені нею травматичні переживання є основною загрозою для психосоціальної стійкості населення у прифронтовій зоні. Детальне і глибоке вивчення проблеми, робить наші уявлення більш точними. Так, контент-аналіз глибинних інтерв’ю серед школярів показує, що більшою за страх війни є проблема конфліктних стосунків у родинах. Мова йде не тільки про насильство у сім’ї та алкоголь, але і про сварки між членами родини, які спричинені різними поглядами, зростанням економічних і соціальних проблем, відсутністю навичок спілкування між батьками. Страх війни також відіграє вагому роль, проте зумовлений він переважно новинами у мас-медіа, а не зброєю. Важливі деталі, саме вони вирішують, наскільки ваше втручання буде влучним.

Щоб допомогти родинам на Сході України, необхідно будувати стратегію, що врахує спільнотні особливості, які можуть відрізнятись навіть від одного населеного пункту до іншого.

Це твердження актуальне і для організацій. Гарна програма з розвитку резільєнтності в організаціях повинна базуватись на системному якісному дослідженні і не обмежуватись стандартним тренінгом з подолання стресу для працівників. Те, що спрацювало у сусіда, може бути даремною тратою часу і зусиль для вашої організації. Проте є і уніфіковані підходи. Зазвичай, ефективними будуть програми, які включають різні рівні впливу від людини до організаційних субсистем і організаційного контексту.

Якщо Вас зацікавила тема резільєнтності, пропонуємо декілька методичних рекомендацій, які Центр психічного розвитку НаУКМА розробляв для навчальних закладів на Сході України, а також для підготовки соціальних працівників до роботи в умовах військового конфлікту тут, тут і тут.