Мітки: Дорослі

У Покровську відбулась соціально-психологічна акція «Душевне тепло»

Сьогодні хочемо познайомити вас трохи більше із діяльністю Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ.

За рік свого існування Центр у Покровську вже реалізував багато проектів, що мають на меті соціально-психологічну підтримку дорослих та дітей, постраждалих від війни в нашій країні.

Семінари, воркшопи, тренінги, соціальні акції та ініціативи проводяться Центром за підтримки Мальтійської служби допомоги України та уряду Німеччини.

Команда Покровського Центру, сучасна та прогресивна, постійно обирає для своїх заходів цікаві і оригінальні формати.

Зокрема у жовтні Центр провів соціально-психологічну акцію «Душевне тепло» у форматі психологічного кафе.

У заході взяли участь близько 50 практичних психологів, соціальних працівників та спеціалістів кризових служб, які безпосередньо працюють  з населенням поблизу лінії розмежування. До акції долучилися колеги з Покровська, Дружківки, Мирнограду, Добропілля, Новогродівки, Селидового, Покровського та Добропільського районів Донеччини.

Фахівці Центру підготували незвичайні локації для учасників – піцерія «Назустріч щастю» (створення піци з наповнювачами, що приносять щастя), кондитерська «Натхнення, як стиль життя» (створення солодощів, які спонукають до натхнення), бар «Баланс» (виготовлення коктейлю гармонії). На завершення свої майстер-класи представили Павло Горбенко (м. Київ) з тілесно-орієнтованими прийомами стабілізації емоцій, Плохих Віталій (м. Дніпро) з психотерапевтичною технікою подолання стресу «Майндфулнес».

 

 

Стрес: симптоми, профілактика та опанування

Стрес є причиною чи не 90% всіх захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем організму, у стані стресу відбувається порушення обмінних процесів. Відбувається зміна ваги тощо. Стрес просто «спалює» тіло зсередини. Все це згубно впливає на психологічний та фізичний стан людини. У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість та зміни настрою, або, навпаки, перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність та інше. Поряд з цим, стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи, адже організм за допомогою стресового реагування мобілізує себе на самозахист, а також  на пристосування до нової ситуації, адаптацію до неї.

Симптоми стресу:

– сильна стомлюваність, неуважність;
– дратівливість, агресія;
– тривожність, зайве занепокоєння;
– безпричинні страхи;
– розлади пам’яті;
– регулярні фізичні недуги;
– складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;
– відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;
– відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.

Ваші особистісні якості та суспільні чинники можуть посилювати або послаблювати стресові реакції, впливаючи на їх тип, інтенсивність, тривалість та результат. Враховуючи, що зазвичай нам важко підготуватися до тієї чи іншої стресової ситуації завчасно, ми можемо тяжко переживати сам момент напруження. Але попередити «зрив» та підготувати себе до стресових подій, вийти «переможцем» із стресової ситуації – можна.
Суспільна підтримка є важливим ресурсом збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Багато фахівців відзначають, що позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини. Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність (тобто практична обізнаність) людини, рівень його психологічної освіченості і культури.

Що варто робити аби опанувати стрес?

– достатньо відпочивайте;
– якомога регулярніше їжте та пийте воду;
– спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями;
– обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте;
– займайтеся тим, що допомагає вам розслабитись (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми);
– робіть фізичні вправи;
– визначте безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також беріть участь у діяльності громади.

Чого НЕ варто робити, аби опанувати стрес?

– не вживайте алкоголь або інші психоактивні речовини і не куріть;
– не спіть увесь день;
– не працюйте без відпочинку і не розслабляючись;
– не відсторонюйтеся від друзів та близьких;
– не нехтуйте елементарною особистою гігієною;
– не скоюйте насильство.

І ще декілька корисних практичних порад, які допоможуть вам почуватися краще:

 

– Не соромтеся плакати!

 

 

Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Дозвольте собі забути про гендерні стереотипи ( «чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними» тощо).

 

– Спробуйте виробити корисні звички

 

 

Починайте свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти. Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.

 

– Заспокоювальне дихання

 

Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих.

 

– Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте

 

 

Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали, слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативні. Слід пам’ятати, що в багатьох ЗМІ існують свої «прийоми»:  матеріали негативного та скандалістського характеру задля створення хвилюючого видовища. Водночас пам’ятайте, що повна відсутність важливої, критично виваженої інформації може посилювати вашу невпевненість.

 

– Більше контактуйте із тваринами

 

 

За нагоди більше контактуйте із тваринами, адже таке «спілкування» дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, полегшує напруження. До найвідоміших терапій можна віднести іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки).

 

– Підтримайте близьку людину

 

 

Якщо ваш товариш засмучений, не проходьте повз нього, запитайте що сталося: «Як ти себе почуваєш?», «Що можеш зробити для себе зараз, щоб покращився твій настрій?». Навіть у найважчій ситуації можна зробити для себе і своїх друзів щось приємне (чи хоч би помріяти про це, дати/отримати добру пораду).

Якщо ви не відчуваєте покращення свого емоційного стану, без остраху звертайтеся за консультацією до психолога.
І пам’ятайте, сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся по допомогу.

Дбайте про своє психічне здоров’я!

Вправи на взаємодію в парі. Поради сімейного психолога Павла Горбенка

Павло Горбенко – сімейний психолог, психотерапевт, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Час від часу до мене звертаються пари з проханням «продіагностувати» їх відносини. Якщо чесно, не надто корисна справа. Третій особі, навіть і психотерапевту, важко визначити, що для відносин є нормою, а що – ні. Скільки існує пар, стільки й норм. Якщо нас влаштовує те, що відбувається з кожним з нас у відносинах, то це і є найкращим показником їх якості. Тому я, зазвичай, пропоную спробувати самим партнерам трохи «погратись» у відносини і оцінити, як вони себе в них почувають.

От сьогодні я хочу поділитися з вами доволі простим «експрес-тестом», який дозволить у ігровій формі за, скажімо, десять хвилин, прожити з вашим партнером маленьке життя. І що є більш важливим, дасть широке поле для експериментів.

Отже, вихідні умови такі: у вас із партнером існують достатньо довірливі стосунки, ви обидва знаходитесь у спокійному стані, у вас є десять – двадцять хвилин часу і тихе місце, де вас ніхто не буде відволікати, а краще – і бачити. Вихідне положення – ви стоїте обличчям один до одного на відстані трохи більше витягнутої руки.
Вся вправа відбувається із заплющеними очима і мовчки. Кожен етап займає приблизно дві-три хвилини.


Перша фаза – ви стоїте поруч, опустивши руки, але жодним чином не взаємодієте. Спробуйте відчути, як ви почуваєте себе при цьому. Спокійно? Тривожно? Що хочеться зробити? Збільшити дистанцію? Пересвідчитись, що партнер не втік? Сконцентруватись на собі? Відмітьте це про себе.
Потім не домовляючись і не розплющуючи очей, дуже повільно знайдіть своїми долонями долоні партнера і «познайомтесь» з ними, доторкаючись і «досліджуючи» їх. При чому те, як відбувається це «знайомство», теж може бути інформативним. Ви берете ініціативу у свої руки, чи чекаєте, коли вас «знайдуть»? Намагаєтесь проявити фантазію чи обмежуєтесь офіційним діловим рукопотисканням? Що ви взагалі в цей момент відчуваєте – азарт, ніжність, цікавість, смуток, ще щось? Просто відчувайте те, що відчувається і відмітьте це про себе. Спробуйте трохи проекспериментувати із взаємодією (але ж пам’ятаєте – тільки долонями!) і поступово переходити до іншої фази.
Далі так само, через взаємодію долонями спробуйте по черзі побути активною і пасивною стороною. Тобто один партнер на якійсь час стає ведучим і може робити із долонями іншого все, що захоче. Інший просто підкоряється і слідує за партнером. Потім ролі змінюються. Звичайно, тут так само важливо відслідковувати почуття.

Переходимо до наступної фази. Тепер через взаємодію долонь дайте партнеру відчути, що ви володієте певною силою. Покажіть, що кожен з вас може не піддаватися і наполягати на своєму. Можна навіть трохи поконфліктувати, посперечатись, перевірити, хто головний (при цьому, звичайно, важливо дозувати силу так, щоб не завдати одне одному болю). А потім можна «помиритися». Як це вам?

І врешті решт – через контакт долонь подякуйте партнерові за все, що ви прожили разом і так само повільно завершіть ваш контакт руками і знову поверніться у стан, з якого починали – навпроти один одного, руки опущені. Дайте собі ще близько хвилини на те, щоб відчути «післясмак» взаємодії. Що ви відчуваєте зараз? Задоволення? Спокій? Смуток? Збудження? Ще щось?
І можете відкривати очі.
Неважко помітити, що етапи, які ви проживаєте з партнером у вправі, символічно відображають етапи відносин, через які ми усі проходимо. Спочатку ми знаходимось кожен у своєму власному просторі, наодинці з собою. Потім відбувається знайомство, далі – романтичний період «відкриття» партнера, з’являється досвід взаємодії, потім проявляються певне суперництво, яке по суті є продовженням знайомства і закінчується примиренням і ще більшою близькістю. Ну і нарешті, завершення і прощання. А далі – новий цикл. І ще. І ще.

Після вправи цікаво задати собі і обговорити з партнером декілька питань.
– Що було найбільш приємним? А неприємним?
– Чого не вистачило?
– Чого було забагато?
– Чого ще хотілося?
А можливо, ви помітите цікаві паралелі із своїми реальними відносинами і це теж може бути темою для обговорення. Чи схоже те, як ви себе вели у вправі з тим, як ви ведете себе у житті? А що було б, якби на певному етапі ви повели себе не так, як завжди звикли? Як би з цим було вам і партнеру? А от і спробуйте наступного разу.

Насправді таких метафоричних вправ на взаємодію існує чимало. Тож – далі буде.
Доречі, описану тут техніку можна використовувати й не сильно концентруючись на усвідомленнях. Можете спробувати просто отримати задоволення від такого незвичного тілесного контакту з партнером. І ще – зверніть увагу на те, як відреагував ваш партнер на пропозицію спробувати вправу. Якщо він погодився, то можете вже порадіти за себе. Якщо у вашій парі є місце для експерименту, це вже є доволі яскравою ознакою довіри у ваших стосунках.
Так, ну і, звичайно ж, не забутьте після всього цього міцно обійняти свого партнера і подякувати йому за те, що він у вас є.

Творчості і натхнення вам у ваших стосунках!


Павло Горбенко, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА.

В Покровську відбувся фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина»

23 квітня в Покровську відбувся перший  фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина», організований Центром психосоціальної реабілітації НаУКМА м. Покровська за підтримки уряду Німеччини України та Мальтійської міжнародної служби допомоги України. Захід був присвячений Всеукраїнському дню психолога, який традиційно відзначається у квітні.

 

У заході взяли участь близько 100 психологів з 25 міст та районів Донецької області, які працюють в сфері освіти, у мобільних бригадах, кризових і соціальних службах, психологи – волонетри. Гостями фестивалю стали психологи та психотерапевти з м. Києва, Дніпра та міст Донецької області.

 

 

 

 

На 10 майстер-класах психологи навчалися технікам та прийомам за різними напрямками  сучасної психології та психотерапії:  психодрами, сімейної терапії, арт – технологій, транзактного аналізу,  бодинаміки, гештальттерапії.

Всі учасники фестивалю висловили вдячність за проведений захід та виразили бажання зробити його традиційним.

 

Говоримо про жіночність – зустріч з іміджмейкером Аліною Арлін

Жіночність. Це поняття знайоме усім, та кожен розуміє його по-своєму.
Саме про жіночність та жіночний імідж ми говорили 25 січня на зустрічі з іміджмейкером Аліною Арлін.
На думку Аліни, кожна жінка є гарною і жіночною, варто лише підкреслити її індивідуальність і найкращі риси.
“Жінкою не народжуються, жінкою стають”. (с) Сімона де Бовуар – саме цю цитату приводить в приклад ведуча.

І в роботі над іміджем кожна складова є рівноцінною.
То з чого ж власне складається імідж?
Більшість людей, говорячи про імідж, згадують лише зовнішній вигляд: одяг, аксесуари…
Та імідж – поняття більш глибоке.
Імідж (від англ. image – образ) – це наше відображення в очах інших людей. Він включає в себе не тільки зовнішній, а і внутрішній світ людини: настрій, особливості характеру, те, який посил  несе в собі людина, ЩО хоче показати оточуючому світу. Тому дуже важливою є увага і турбота про себе – це наповнює і гармонізує наш внутрішній світ.
А те, що ми вдягаємо, що розповідаємо про себе у соціальних мережах, що і як ми їмо, із ким спілкуємося,  чим цікавимося, які цілі перед собою ставимо – усі ці речі також справляють враження на оточуючих, формуючи наш імідж.

“Що мені сьогодні вдягнути?” – з цим питанням щодня стикається кожна жінка.
Для цього Аліна пропонує задати собі ще одне питання “Що я сьогодні хочу сказати оточуючим?”.
“Я приваблива, витончена, сексуальна, йду на побачення” – звичайно в такому разі туфлі на шпильках і сукня будуть як ніколи доречні.
“Я впевнена у собі леді, іду на ділову зустріч” – в такому разі впевненості вам додасть більш стійкий зручний каблук і брюки. Прямі лінії в образі додають впевненості.
Що ж до фігури – параметри не мають значення. Худорлява статура чи пишні форми – важливо лише дотримуватися пропорцій і не шукати у собі недоліків. Підкреслюйте свою індивідуальність і будьте у гармонії із собою. Адже саме ваші особливості і ваша індивідуальність – це та родзинка, яка притягує до вас увагу.

Ось такі висновки з нашої першої зустрічі з Аліною Арлін. Із нетерпінням чекаємо наступної зустрічі жіночого клубу в Центрі психосоціальної реабілітації, яка відбудеться 1 лютого о 18:00. Будемо дивитися кіно про жіночність і чуттєвість видатних жінок Голлівуду!

До нових зустрічей і нових вражень!

Не бійтесь запитувати про допомогу – це говорить про вашу силу

Індивідуальне лікування часто називається психотерапією, і воно призначене допомогти людям з їх емоційними проблемами, які можуть варіюватися в залежності від їх тяжкості та інтенсивності. Головна мета цієї форми терапії полягає у зміні якості життя, чіткому визначенні його пріоритетів. Професійний психолог може допомогти вам пожвавити ваше психічне здоров’я шляхом систематичного консультування, незалежно від того, чи це проблема раннього дитинства, з якою ви стикаєтеся у дорослому житті, або емоційні складнощі через розлучення, невдачі чи втрату близької людини.

Read more