Мітки: Бізнес

Від волонтерства до створення власного проекту. Історія заснування Veterano Service

Чи не кожний сьогодні щось чув про Veterano Service — інформаційну платформу, що об’єднала у собі ветеранські бізнеси з усієї країни. Важко переоцінити  важливість цього проекту на сьогоднішній день, адже він направлений на мотивацію ветеранів до відкриття власної справи і їх адаптацію до мирного життя.

Тож сьогодні ми хочемо розповісти вам про людей, без яких цього проекту не було б — це Лариса Микитьон, Юлія Куліченко, Олександра Лауерта та Тетяна Даневич.

Історія нашої  дружби з дівчатами  розпочалася в 2015 році. Саме тоді наш Центр розпочав свою роботу і одним із напрямків діяльності була реабілітація волонтерів, які надавали допомогу бійцям АТО. Тоді ж в Центрі була започаткована волонтерська група «Світлячки», учасницями якої і стали дівчата. Група направлена на взаємопідтримку та відновлення психологічного ресурсу волонтерів.

Згодом наші волонтерки почали активно долучатися до діяльності Центру, допомагали в організації заходів, поширювали інформацію про Центр. Зокрема Лариса працювала над залученням людей, постраждалих від війни, до програми психосоціальної реабілітації, а Юлія пройшла навчання від Мальтійської служби допомоги та розпочала роботу в якості тренера в проекті “Перша домедична та психологічна допомога”.

А 2017 року волонтерки втілили у життя власний проект — Veterano Service. Ідея створення платформи прийшла Ларисі, вона поділилася нею з Юлею, після чого був розроблений бізнес-план проекту. Згодом був запущений і сайт, над створенням якого працювала Олександра.

Зараз на рахунку Veterano Service вже 130 бізнесів з усієї України. Від маленьких кав’ярень до фермерських господарств, від пошиття білизни до кондитерських виробів, а ще чимало сімейних бізнесів наших захисників. З маленької бази проект виріс в ресурс, який комунікує з усіма учасниками та знайомить їх між собою для створення нових партнерських відносин та підтримки ветеранів одне-одним. А ще це сайт, яким користуються журналісти України для написання статей та репортажів про життя воїнів після фронту. На рахунку проекту два бізнес-форуми та вісім проведених ярмарок за участю виробників-ветеранів.

Veterano Service — приклад  успішного соціально корисного проекту, а його авторки — зразок  відповідальних, свідомих і небайдужих людей, які постійно розвиваються, допомагаючи іншим.

Хочеться вірити, що допомога тим, хто цього потребує,  та створення таких соціально корисних ініціатив  стане трендом, який ніколи не втрачатиме популярності в нашому суспільстві.

 

Розвиток резільєнтності – соціальної і психологічної стійкості до стресу

Резільєнтність (resilience) стає популярним брендом серед організацій. Вважається, що саме здатність людини, або системи зберігати стійкість під впливом зовнішніх і внутрішніх загроз, не втрачаючи темпів розвитку стане вирішальною конкурентною перевагою у майбутньому. Для України, яка знаходиться у стані війни, це питання виживання.

Проте більшість людей розуміють резільєнтність лише як спосіб розслабитись і уявляють при цьому йогів з просвітленими посмішками. Це дуже спрощене уявлення.

Починаючи з 70-х років у світі ведуться систематичні дослідження резільєнтності на рівні людини, родини, організації та громади.

Один з важливих висновків полягає в тому, що резільєнтність це не стала риса характеру, а процес, який залежить від контексту, культурних відмінностей і динаміки ситуації. Почасти те, що працює в гарячій точці конфлікту, навіть для тієї ж самої людини чи групи, може не спрацювати у наступних фазах.

Програми, спрямовані на розвиток стійкості до стресу, які не враховують цього і не побудовані на систематичних якісних і кількісних дослідженнях, можуть виявитись не ефективними, або навіть зашкодити.

Наприклад, Центр психічного здоров’я НаУКМА вивчає резільєнтність серед дітей, дорослих і родин на Сході України протягом останніх 4 років. Поверхневий погляд на ситуацію стресу зараз, який можна чути навіть серед експертів: війна і спричинені нею травматичні переживання є основною загрозою для психосоціальної стійкості населення у прифронтовій зоні. Детальне і глибоке вивчення проблеми, робить наші уявлення більш точними. Так, контент-аналіз глибинних інтерв’ю серед школярів показує, що більшою за страх війни є проблема конфліктних стосунків у родинах. Мова йде не тільки про насильство у сім’ї та алкоголь, але і про сварки між членами родини, які спричинені різними поглядами, зростанням економічних і соціальних проблем, відсутністю навичок спілкування між батьками. Страх війни також відіграє вагому роль, проте зумовлений він переважно новинами у мас-медіа, а не зброєю. Важливі деталі, саме вони вирішують, наскільки ваше втручання буде влучним.

Щоб допомогти родинам на Сході України, необхідно будувати стратегію, що врахує спільнотні особливості, які можуть відрізнятись навіть від одного населеного пункту до іншого.

Це твердження актуальне і для організацій. Гарна програма з розвитку резільєнтності в організаціях повинна базуватись на системному якісному дослідженні і не обмежуватись стандартним тренінгом з подолання стресу для працівників. Те, що спрацювало у сусіда, може бути даремною тратою часу і зусиль для вашої організації. Проте є і уніфіковані підходи. Зазвичай, ефективними будуть програми, які включають різні рівні впливу від людини до організаційних субсистем і організаційного контексту.

Якщо Вас зацікавила тема резільєнтності, пропонуємо декілька методичних рекомендацій, які Центр психічного розвитку НаУКМА розробляв для навчальних закладів на Сході України, а також для підготовки соціальних працівників до роботи в умовах військового конфлікту тут, тут і тут.

Говоримо про жіночність – зустріч з іміджмейкером Аліною Арлін

Жіночність. Це поняття знайоме усім, та кожен розуміє його по-своєму.
Саме про жіночність та жіночний імідж ми говорили 25 січня на зустрічі з іміджмейкером Аліною Арлін.
На думку Аліни, кожна жінка є гарною і жіночною, варто лише підкреслити її індивідуальність і найкращі риси.
“Жінкою не народжуються, жінкою стають”. (с) Сімона де Бовуар – саме цю цитату приводить в приклад ведуча.

І в роботі над іміджем кожна складова є рівноцінною.
То з чого ж власне складається імідж?
Більшість людей, говорячи про імідж, згадують лише зовнішній вигляд: одяг, аксесуари…
Та імідж – поняття більш глибоке.
Імідж (від англ. image – образ) – це наше відображення в очах інших людей. Він включає в себе не тільки зовнішній, а і внутрішній світ людини: настрій, особливості характеру, те, який посил  несе в собі людина, ЩО хоче показати оточуючому світу. Тому дуже важливою є увага і турбота про себе – це наповнює і гармонізує наш внутрішній світ.
А те, що ми вдягаємо, що розповідаємо про себе у соціальних мережах, що і як ми їмо, із ким спілкуємося,  чим цікавимося, які цілі перед собою ставимо – усі ці речі також справляють враження на оточуючих, формуючи наш імідж.

“Що мені сьогодні вдягнути?” – з цим питанням щодня стикається кожна жінка.
Для цього Аліна пропонує задати собі ще одне питання “Що я сьогодні хочу сказати оточуючим?”.
“Я приваблива, витончена, сексуальна, йду на побачення” – звичайно в такому разі туфлі на шпильках і сукня будуть як ніколи доречні.
“Я впевнена у собі леді, іду на ділову зустріч” – в такому разі впевненості вам додасть більш стійкий зручний каблук і брюки. Прямі лінії в образі додають впевненості.
Що ж до фігури – параметри не мають значення. Худорлява статура чи пишні форми – важливо лише дотримуватися пропорцій і не шукати у собі недоліків. Підкреслюйте свою індивідуальність і будьте у гармонії із собою. Адже саме ваші особливості і ваша індивідуальність – це та родзинка, яка притягує до вас увагу.

Ось такі висновки з нашої першої зустрічі з Аліною Арлін. Із нетерпінням чекаємо наступної зустрічі жіночого клубу в Центрі психосоціальної реабілітації, яка відбудеться 1 лютого о 18:00. Будемо дивитися кіно про жіночність і чуттєвість видатних жінок Голлівуду!

До нових зустрічей і нових вражень!