Категорія: Психотерапія

Особисті кордони: як не загубити себе

Кожен з нас має індивідуальний простір, наповнений своїми потребами і бажаннями, в якому діють свої закони і правила. Це простір захищений психологічними межами, оберігає інтереси особистості.

Встановлюючи кордони, ми в першу чергу вирішуємо для самих себе, яка поведінка по відношенню до нас буде розумною і безпечною для нас, не зруйнує нас як особистість. Кордони не створюються для того, щоб змусити когось щось зробити. Ми їх встановлюємо для самих себе, і таким чином ми показуємо, що відповідаємо за свою власну долю, за те, що припустимо і що неприпустимо робити по відношенню до нас.

 

 Здорові кордони:

  • НЕ встановлюються для нас кимось іншим
  • НЕ завдають нам болю
  • НЕ є жорсткими і нерухомими
  • НЕ втручаються  всередину нашої особистості

 

Існують переконання, через які людина дозволяє порушувати свої особистісні кордони

Наприклад, такі уявлення про себе:

  “Якщо у мене є щось своє (межі), –  я поганий”.

Подібне переконання дозволяє іншим контролювати ваше життя. Коли людина відкрита для контролю над нею іншими людьми, вона вважає, що самостійно вирішувати, що робити зі своїм життям, – егоїстично. Якщо ви поділяєте це переконання, інші люди можуть цим користуватися задля власної вигоди.

 

“Я повинен робити все, чого хочуть від мене інші”.

Це переконання близьке до попереднього: готовність подарувати своє життя іншим, виконувати їх бажання на шкоду власним інтересам. Іноді подібна жертовність проявляється по відношенню до вузького кола близьких людей: часто ми дозволяємо їм все, боячись втратити їх любов і прихильність.

 

“Мої потреби не такі вже й важливі”.

Людина ставить щось або когось вище власних інтересів, відмовляється від особистих потреб – наприклад, свою справу (роботу) вважає важливішою  за самого себе і в підсумку перетворюється в придаток, додаток до неї, стає залежною від своєї компанії. Буває і зворотне переконання, завдяки якому людина порушує чужі кордони: “Мої потреби є найважливішими”.

 

«Я відповідальний за інших”.

В цьому випадку ми маємо справу з відчуттям надмірної відповідальності людини за дії інших людей і, як наслідок, невмінням делегувати обов’язки і повноваження. Або ж це почуття відповідальності за сім’ю, коли успішній людині доводиться “везти на своїй спині” численних родичів.

 

Або такі уявлення про інших:

 

“Вони зненавидять мене, якщо я скажу” ні “.

Ірраціональне переконання, що люди відкинуть вас, якщо ви встановите обмеження на те, що робити і чого не робити для них.
Насправді важливо вміти сказати слово  “Ні”, оскільки воно позначає наші кордони і, таким чином, ми попереджаємо іншого про їх порушення. Промовляючи “ні”, ми даємо іншим людям зрозуміти, що існуємо окремо від них і самі керуємо своїм життям.

 

“Люди прагнуть управляти і маніпулювати мною”.

Той, у кого погано розвинене почуття власного “я”, боїться маніпуляції і контролю з боку оточуючих. Так,  до прикладу, люди інколи відмовляються будувати близькі стосунки, бо вони переконані, що інші не можуть їх любити – їм щось від них потрібно. Звідси ж виникає страх встановлювати партнерські відносини.

 

“Інші відмовляться виконувати мої прохання”.

Деякі люди з дитинства винесли уявлення про те, що пряме вираження бажань негідно або егоїстично. В результаті вони не вміють просити допомоги навіть у тих випадках, коли це дійсно необхідно.

Таке переконання часто властиво тим, хто багато чого досяг у житті. В результаті виявляється, що зусиль на досягнення цілей витрачалося у багато разів більше, ніж в разі грамотного звернення за допомогою.

 

ЩО РОБИТИ ?

Для того щоб зрозуміти, що ви можете дозволити іншим, спочатку необхідно усвідомити себе або, кажучи науковою мовою, сформувати адекватну Я-концепцію.

Важливо полюбити своє тіло, ясно усвідомлювати свої почуття, внутрішні установки, дії, думки, здібності, рішення, бажання і обмеження. У формуванні Я-концепції важливу роль відіграє постановка цілей, бачення майбутнього.

Рекомендуємо відповісти собі на  такі питання:

  • Яке місце в моєму житті займають відносини з партнером (партнерами)?
  • Чи продовжую я хворобливі і спустошливі відносини, щоб уникнути почуття самотності (власної нікчемності, безпорадності, непотрібності і т.д.)?
  • Скільки часу я готовий витрачати на ці відносини?
  • До якої міри я дозволяю партнеру (партнерам) втручатися в мої справи?
  • Що для мене важливо в житті (насправді важливо!)?
  • Від чого я можу відмовитися?

Наші кордони безпосередньо пов’язані з особистими цінностями, тому необхідно визначити, що для вас більш, а що менш цінне; чим ви готові пожертвувати, а чим ні.

Звичайно, встановлені кордони ніколи не будуть дотримуватися повністю. Але, встановивши кордони, можна визначити, яке місце у вашому житті займають відносини: з собою і з іншими. На що я готовий заради них?

 

Визначення, кордонів, – це самопізнання. Його мета – пізнання себе як особистості, своїх властивостей і здібностей, слабких і сильних сторін. Самопізнання включає в себе пошук власного місця в житті, визначення своїх інтересів, потреб, мотивів, ідеалів, цілей, переконань. Самопізнання відбувається під час рефлексії, обмірковування прийнятих рішень, в порівнянні себе з іншими людьми.

Особистість, чиїми інтересами знехтували, відчуває себе ображеною і пригніченою. Порушення особистісних кордонів неминуче веде до дискомфорту. Пізнання причин зіпсованогонастрою, пригніченого стану, раптового роздратування надасть можливість знайти способи, як послабити неприємні переживання або повністю їх подолати.

 

Але ще більш цінно, що, орієнтуючись в можливих “підступних зазіханнях”, можна в якості профілактики передбачити свої відповіді, реакції і дії на безтактні або відверто ворожі випади.

 

І ще один акцент. Якими б білими і пухнастими не вважали ми самі себе, важливо усвідомити, що і з нашого боку бувають посягання на чийсь особистий простір.

 

Знання того, якими бувають завуальовані атаки на психологічні межі особистості, значно підвищує шанси на коректну взаємодію.

 

Депресія: як розпізнати та реагувати

У сучасному суспільстві багато говорять і пишуть про депресію, проте деякі люди все ще схильні думати, що депресія –  вигадка, вияв слабкості, лінощів, не усвідомлюючи усієї серйозності ситуації.

Депресія це хвороба, яка може виникнути у кожного. Це не те ж саме, що поганий настрій. Вона не є ознакою слабкості людини або станом, який можна подолати силою волі або бажанням. Люди, які страждають депресією, не можуть просто “взяти себе в руки” і одужати.

Депресія – захворювання, яке супроводжується втратою здатності радіти тому, що відбувається, порушеннями мислення (песимістичними судженнями, зниженням самооцінки) і руховою загальмованістю.

Депресивний стан зазвичай заважає нормальній життєдіяльності людини,  спричиняє біль і страждання не тільки їй самій, а і її близьким.

Залишаючись без лікування, симптоми захворювання можуть тривати тижні, місяці або роки. Без належної уваги депресія може призвести до трагічних наслідків.

ВООЗ називає депресію найпоширенішим психічним розладом в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресією страждає близько 300 млн людей по всьому світу.

За оцінкою ВООЗ, навіть в країнах з високим рівнем доходу в середньому близько 50 відсотків людей з депресією не звертаються до спеціаліста.

Багато людей, які страждають депресивним розладом, не готові визнати, що їх стан вимагає допомоги. Вони заганяють свої переживання глибоко всередину, направляють їх на якийсь зовнішній об’єкт або приходять у зневіру через будь-яку дрібницю. В цьому і полягає проблема.

За даними МОЗ в Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів.

Причинами появи депресії можуть бути спадковість, ендокринні порушення (дефіцит гормонів, що відповідають за щастя і бадьорість – серотоніну, дофаміну, норадреналіну), тяжкі емоційні переживання – втрати близьких і тд.


СИМПТОМИ ДЕПРЕСІЇ:

– Знижений настрій, який триває більше двох тижнів і не залежить від зовнішніх обставин
– Зниження або втрата здатності отримувати задоволення, втрата мотивації до діяльності
– Підвищена стомлюваність, занепад сил, які тривають більше двох тижнів
– Почуття провини, страху, тривоги, власної непотрібності
– Порушення сну (безсоння або гіперсомнія – патологічна сонливість)
– Зниження або підвищення апетиту, втрата ваги
– Негативні переконання щодо себе або відносин з оточуючими
– Втрата уваги – зниження здатності до концентрації
– Суїцидальні думки


Депресія лікується психотерапією, антидепресантами або поєднанням цих методів.
Якщо Ви помітили у себе симптоми депресії рекомендуємо Вам звернутися до психотерапевта або сімейного лікаря.

 

 

ЯКЩО У БЛИЗЬКОЇ ВАМ ЛЮДИНИ ДЕПРЕСИВНИЙ СТАН:

 

  •  Запропонуйте звернутися до психотерапевта.
    Якщо Ваша близька людина поставиться до Вашої пропозиції з осторогою, скажіть про те, що все більше людей звертаються по допомогу до психотерапевтів і це дійсно допомагає. Запропонуйте допомогу у пошуках спеціаліста. Запропонуйте підвезти або провести на прийом.
  • Ні в якому разі не звинувачуйте людину з депресією в тому, що вона придумує хворобу або лінується, не чекайте, що вона в одну мить позбудеться цього стану. На це потрібен час і допомога кваліфікованого спеціаліста.
  • Підбадьорюйте, щоб він / вона продовжували лікування, поки симптоми не почнуть слабшати (на це йде кілька тижнів).
  • Усіляко допомагайте (але в міру), слідкуйте за виконанням вказівок спеціаліста в питаннях вживання алкогольних напоїв. Можливо потрібно буде стежити, щоб людина приймала ліки.
  • Емоційна підтримка
    Пам’ятайте, що у такий період Вашій близькій людині надзвичайно потрібне Ваше розуміння, терпіння, підбадьорення та турбота. Залучайте до розмови та уважно слухайте. Не ставтеся із зневагою до висловлених почуттів, а зверніть увагу людини на реальний стан речей і намагайтеся вселяти  надію.
    Люди в такій ситуації часто чують: «У інших проблеми ще гірше, ніж у тебе», «Це все в твоїй голові», «Займайся чимось корисним», але все це тільки викликає ще більший сором, почуття провини або роздратування через безпорадність перед хворобою. Почувши щось подібне, людина може зробити висновок, що ви її ніколи не зрозумієте, і закритися – тоді допомогти буде набагато складніше. Якщо ви не знаєте, що говорити в такій ситуації (і це нормально), просто обійміть, скажіть: «Я навіть не уявляю, що ти зараз відчуваєш, але бачу, що це дуже важко» – і дозвольте проявити людині почуття так, як їй це необхідно.
  •  Не ігноруйте слів про самогубство.
    Якщо у людини з’являються думки про нанесення собі шкоди, або якщо він/вона вже умисно завдала собі шкоди, не залишайте його/її наодинці. Зверніться до служб невідкладної допомоги або до лікаря. Тим часом сховайте ліки, колючі та ріжучі предмети, зброю.
  •  Кличте на прогулянки, природу, в кіно – будьте м’яко наполегливі у випадку відмови. Заохочуйте до заняття різними справами, які раніше доставляли йому/їй задоволення. Пам’ятайте, що людині з депресією потрібно відволікатися і потрібна компанія, але завищені вимоги до неї можуть лише погіршити почуття невдачі.
  • Не забувайте піклуватися і про себе.
    Бути поруч із людиною в депресії може бути дуже виснажливо.
    Можливо, вам здається, що ви повинні залишатися сильними заради близької людини, але жертвувати своїм комфортом і зручністю не треба. Не забувайте про те, що у вас є власні турботи і почуття. Якщо ви поставите собі за мету будь-що витягнути близьку людину з депресії і забудете про все інше, є ризик, що ви підірвете власне здоров’я. Щоб уникнути цього, постарайтеся чітко визначити, що ви готові і в змозі робити, а що – ні. Прислухайтеся до своїх почуттів та емоцій і шукайте підтримку, якщо вона вам потрібна (в тому числі і у психотерапевта). Зрештою, ви мало чим допоможете людині в депресії, якщо самі будете не в порядку.

 

 

ПРОФІЛАКТИКА ДЕПРЕСІЇ

Восьмигодинний нічний сон
Відновлення функціонування всіх органів і систем в організмі можливе лише за наявності повноцінного якісного сну.

Правильне харчування
Правильне збалансоване харчування, прийом їжі в один і той же час, відсутність звички переїдати, і їсти перед сном, допоможуть зберегти психічне здоров’я і емоційну стабільність.

Відмовтеся від шкідливих звичок – вживання алкоголю, наркотичних засобів, позначається на роботі всіх систем і органів та посилюють депресію.

Проводьте дозвілля в оточенні рідних і близьких
Близькі люди допомагають людині підвищити самооцінку, відчути себе потрібною – а це найкраща профілактика депресії.

Не соромтеся просити про допомогу
Попросити когось про допомогу, це не прояв слабкості. Колеги, близькі, рідні, друзі із задоволенням візьмуть частину турбот на себе, це не тільки допоможе вам знизити психо-емоційне і фізичне навантаження, але й налагодити більш теплі стосунки з оточуючими.

Приділяйте більше уваги руховій активності
Тренування, прогулянка перед сном або пару зупинок пішки до роботи  – все це може допомогти забути про проблеми, відволіктися від турбот, впоратися зі стресом.

Намагайтеся уникати стресових ситуацій
Ставте цілі, які цілком реально досягти і радійте кожній маленькій перемозі. Уникайте спілкування з людьми, які люблять посперечатися і конфліктувати.

Приділяйте більше часу собі
Читання книг, тепла ванна, похід по магазинах, зустрічі з друзями  – все те, що приносить вам задоволення, що допомагає викликати позитивні емоції.

Піклуйтеся про своє психічне здоров’я!

 

В Покровську відбувся фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина»

23 квітня в Покровську відбувся перший  фестиваль сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина», організований Центром психосоціальної реабілітації НаУКМА м. Покровська за підтримки уряду Німеччини України та Мальтійської міжнародної служби допомоги України. Захід був присвячений Всеукраїнському дню психолога, який традиційно відзначається у квітні.

 

У заході взяли участь близько 100 психологів з 25 міст та районів Донецької області, які працюють в сфері освіти, у мобільних бригадах, кризових і соціальних службах, психологи – волонетри. Гостями фестивалю стали психологи та психотерапевти з м. Києва, Дніпра та міст Донецької області.

 

 

 

 

На 10 майстер-класах психологи навчалися технікам та прийомам за різними напрямками  сучасної психології та психотерапії:  психодрами, сімейної терапії, арт – технологій, транзактного аналізу,  бодинаміки, гештальттерапії.

Всі учасники фестивалю висловили вдячність за проведений захід та виразили бажання зробити його традиційним.