Поради психолога: Чому сміх – це дуже серйозно

Поради психолога: Чому сміх – це дуже серйозно

Юлія Загарницька – психолог, консультант програми СЕТА

1 квітня хочеться поговорити про гумор в нашому житті. Життя досить складна штука і без гумору йти по ньому просто неможливо. Ми живемо в часи суцільних стресів: військові дії в країні, глобальне подорожчання, хвороби, безробіття та ін. Одним словом «хоч плач». Іноді, до речі, корисно і поплакати. Особливо про себе. А потім глибоко вдихнути і йти далі. Але часто в житті на допомогу приходить гумор і сміх. Це теж свого роду ліки від стресу і прийом психотерапії.

Коли ми жартуємо і сміємося, відбувається свого роду емоційна розрядка: як ніби ми скидаємо з себе важкий мішок. З гумором можна сказати про те, що турбує, що наболіло. Начебто і висловився і іншого не образив.

Гумор – це хороший індикатор проблемних відносин. Адже першим з взаємин йде сміх. І це працює в будь-яких відносинах, між дорослими або між батьками і дітьми. Ось згадайте, коли востаннє ви щиро від душі сміялися? Коли жартували з дітьми і всім було весело? Коли сміялися зі своїми батьками? З чоловіком, дружиною?

Гумор допомагає згладжувати гострі кути в наших взаєминах. Іноді в сварці в якийсь момент можна посміхнутися або обійнятися. І вся сварка тоді може здатися якоюсь такою дурістю, неважливою порівняно з тим, що ви близькі люди.

Ще важливо, щоб у людини було це саме почуття гумору. Адже коли його немає, постійно доводиться контролювати себе, виникають претензії і образи.

Помічаю, що коли ти не можеш змінити обставини свого життя, то допомагає просто з гумором обговорити їх, посміятися з їх абсурдності, зіграти якусь комічну сценку, описуючи в особах свою складну ситуацію близькій людині.

Ми з сестрою завели традицію: коли трапляється якась подія, яка виводить з душевної рівноваги, то ми зазвичай дзвонимо одна одній зі словами: «Послухай!». Слухачеві потрібно просто слухати, угукати, піддакувати, але в жодному разі не коментувати! Потім цей потік закінчується словами: «Спасибі! Мені потрібно було комусь це злити!». Наприкінці ми зазвичай дуже сміємося, так як в процесі монологу вже частково і самому стають зрозумілими всі свої помилки. Просто в розпал пристрастей дуже не хочеться слухати критику. І це так класно працює! Добре, якщо у вас теж є така людина!

Я бажаю вам, щоб вас оточували люди зі здоровим почуттям гумору, щоб сміх допомагав вам проходити складні етапи життя. Щоб жити нам всім було легше і веселіше!