Два роки допомоги населенню прифронтової зони від Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Два роки допомоги населенню прифронтової зони від Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Четвертого червня у місті Покровську, де вже два роки працює Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА, відбулася прес-конференція.

 

Керівниці Центрів у Києві та Покровську – Ірина Шведюк та Вікторія Соловйова – розповіли про результати роботи. У заході також взяли участь провідні фахівці та супервізори Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА міста Києва, співробітники Покровського Центру психосоціальної реабілітації, представники служби у справах дітей Покровської міської ради, Покровського громадського об’єднання ветеранів МВС, Мирноградської служби пробації, вихователі та вихованці благодійної організації «Отчий дім», учнівська та студентська молодь міста.

 

Під час виступу Ірина Шведюк, керівниця проекту та Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА у Києві розповіла про плідну співпрацю університету з Мальтійською міжнародною службою допомоги, що триває вже чотири роки: «Завдяки цій співпраці та за фінансової підтримки Уряду Німеччини реалізовано проект «Психосоціальна підтримка осіб, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні», у рамках якого 2015 року було відкрито Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА у м. Києві, а 2017 року – у м. Покровську. Створення Покровського Центру НаУКМА було викликано нагальною потребою, оскільки населення, яке мешкає у прифронтовій зоні, досі не мало можливості отримувати якісну, безкоштовну психосоціальну підтримку, і подібних організацій, які б надавали такі сервіси, у місті та районі не існувало».

 

Вікторія Соловйова, керівниця Центру НаУКМА у місті Покровськ зазначила, що два роки роботи показали потребу населення Донеччини у справді кваліфікованій допомозі: «Протягом цього часу за індивідуальною допомогою до нас звернулося 625 осіб, більше шістьох тисяч осіб взяло участь у різноманітних акціях, тренінгах, майстер-класах, круглих столах».

 

Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА у Покровську активно співпрацює з державними громадськими організаціями, відділами освіти, службами зайнятості, службами пробації, відділами у справах дітей, військкоматом та військовим шпиталем, благодійними організаціями («Отчий дім» та інші). Завдяки підтримці Покровської міської ради та Покровському міському голові Требушкіну Руслану Валерійовичу вже вдруге у місті проходить фестиваль «Психологічна Донеччина». Місто надає приміщення для проведення масштабних заходів, транспорт для акцій. Спеціалісти Центру щиро завдячують місцевій адміністрації за допомогу.

 

Окрім практичної підтримки населенню, Покровський Центр є методологічним осередком для інших спеціалістів, які надають психологічну та соціальну допомогу в Донецькій області. У Центрі щомісяця проходять спеціалізовані семінари, тренінги, інтервізійні групи для психологів – освітян, різних міжнародних організацій, спеціалістів мобільних бригад. За два роки більше, ніж 200 фахівців взяли участь у інтервізійних заходах. Спеціалісти Центру розробили комплекс програм з надання психосоціальної підтримки та збереження психічного здоров’я. Для дітей – заняття «Казкової LEGO-Ландії», арт-студії «Синій птах», піскової терапії; для дорослих – тренінги стресостійкості «Джерело сили», «Щасливе батьківство» та інші. На базі Центру постійно впроваджується розвиткова програма навчання стресостійкості «Безпечний простір».

 

Окремим напрямком роботи Центру є допомога дітям з особливими освітніми потребами, зокрема дітям з аутизмом. Спеціаліст Центру не тільки проводить корекційні заняття з батьками та дітками, які мають РАС, але й навчає освітян (психологів, вихователів, логопедів, дефектологів), як взаємодіяти й допомагати таким особливим дітками. Семінар «Сходинки до РАС» тільки цього року відвідало 62 спеціалісти. Запит на наступний рік удвічі більший. Великий попит мають тренінги з першої психологічної та першої домедичної допомоги. Дійсно, відпрацьовування навичок, які можуть врятувати життя людині, є нагальною потребою не тільки у нашому регіоні. Це загальна культура будь-якої небайдужої людини. Клієнтами Центру є не тільки місцеві мешканці та населення Покровського району. За допомогою звертаються жителі Мирнограду, Селидового, Новогродівки, Добропілля, Білозерська, Гірника, Очеретино, Авдіївки, Красногорівки, Мар’їнки, Ясинуватського та Мар’їнського районів. Деякі клієнти приїздять безпосередньо з лінії розмежування (0-15 км).

 

Спеціалісти Центру проводять індивідуальні консультації та групові заходи не тільки у Покровську. Щомісяця мобільна бригада Центру виїжджає у «червону зону», поблизу контактної лінії (Авдіївка, Красногорівка, Маріїнський район), щоб допомогти тим, хто цього потребує найбільше. На сьогодні ми здійснили 18 виїздів і плануємо у подальшому продовжувати цю практику.

 

«Висловлюємо подяку Мальтійській міжнародній службі допомоги та Німецькому Уряду за співпрацю і підтримку проекту, – зазначає представниця Центру Оксана Басенко. – Ми справді вдячні за можливість підтримувати та покращувати психічне здоров’я мешканців нашого міста та населення Донеччини. Ми турбуємося про добробут і здоров’ї нашої рідної громади, благополуччя і майбутнє наших дітей. Плануємо, завдяки нашим донорам, і у подальшому бути корисними Покровську та громаді!».

У Покровську відбувся другий щорічний фестиваль “Психологічна Донеччина”

11 квітня 2019 року у м. Покровську Донецької області відбувся фестиваль  сучасних психотехнологій «Психологічна Донеччина»,  започаткований  у 2018 році Центром психосоціальної реабілітації Національного університету «Києво – Могилянська академія» (м. Покровськ) при  фінансовій підтримці Міжнародної Мальтійської служби допомоги та уряду Німеччини.

У заході  взяли участь Петер Шмальц, постійний заступник Генерального консула Федеративної Республіки Німеччина, співробітники виконавчого комітету Покровської міської ради, представники Міжнародної Мальтійської служби допомоги,  представник    Агентства США З Міжнародного Розвитку (USAID) Тетяна Растрігіна,  провідний експерт з реалізації проекту СЕТА (Університет Джона Хопкінса, США) Квінсі Мур,  фахівці Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА та Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА Києва та Покровська.

Учасниками фестивалю стали більше 100  психологів, соціальних працівників, спеціалістів мобільних бригад,  кризових служб міжнародних організацій та державних та громадських організацій, які надають психосоціальну підтримку населенню Донеччини та Луганщини. Загалом було представлено 27 міст України.

Під час фестивалю у теплій та дружній атмосфері пройшли майстер – класи, презентації та воркшопи, на яких колеги обмінювалися досвідом, зміцнювали зв’язки, налагоджували співпрацю.

Маємо надію на продовження та розширення нашого фестивалю! До нових зустрічей!

 

2 квітня – Всесвітній день розповсюдження інформації про аутизм

2 квітня – Всесвітній день інформування щодо проблем аутизму.
Перш за все, аутизм – не захворювання, а стан, з яким людина народжується.

Аутизм виявляється уже в ранньому віці та розвивається протягом життя. Серед найголовніших симптомів називають:
 – складнощі в сфері соціальної взаємодії;
 – порушення у сфері вербальної і невербальної комунікації;
 – обмежений репертуар видів активності, інтересів та повторюваний репертуар поведінки.


У людей з аутизмом свій особливий світ та спосіб спілкування, не такий, як у всіх інших. Незважаючи на те, що вони дуже відрізняються своїм душевним світом від інших людей, вони здатні адаптовуватися в нашому світі і досягати успіхів!
Для людей з аутизмом вкрай важливий порядок в житті, послідовність, знання обстановки, якщо раптом щось змінюється, ці люди можуть серйозно страждати.

Діти і дорослі з аутизмом нерідко можуть створювати шедеври мистецтва, володіти феноменальною пам’яттю і показувати неймовірні результати в навчанні.Завдяки своїм особливостям люди з аутизмом можуть досконало вивчити якесь питання, вивчити іноземні мови, освоїти гру на музичних інструментах та інше.


Так, серед знаменитих людей, у яких так чи інакше спостерігалися ознаки аутизму, режисер Вуді Аллен, один із засновників компанії Microsoft Білл Гейтс, музикант Боб Ділан, письменниця Вірджинія Вульф, шістнадцятий президент Сполучених Штатів Авраам Лінкольн і художник Леонардо да Вінчі – автор знаменитого портрета «Мона Ліза».


Пропонуємо подвитися короткометражний мультфільм “Маленька каструлька Анатоля/La petite casserole d’Anatole”, в якому французькі мультиплікатори показали, що бути особливим – нормально, і яку важливу роль відігає підтримка.

 

Депресія: як розпізнати та реагувати

У сучасному суспільстві багато говорять і пишуть про депресію, проте деякі люди все ще схильні думати, що депресія –  вигадка, вияв слабкості, лінощів, не усвідомлюючи усієї серйозності ситуації.

Депресія це хвороба, яка може виникнути у кожного. Це не те ж саме, що поганий настрій. Вона не є ознакою слабкості людини або станом, який можна подолати силою волі або бажанням. Люди, які страждають депресією, не можуть просто “взяти себе в руки” і одужати.

Депресія – захворювання, яке супроводжується втратою здатності радіти тому, що відбувається, порушеннями мислення (песимістичними судженнями, зниженням самооцінки) і руховою загальмованістю.

Депресивний стан зазвичай заважає нормальній життєдіяльності людини,  спричиняє біль і страждання не тільки їй самій, а і її близьким.

Залишаючись без лікування, симптоми захворювання можуть тривати тижні, місяці або роки. Без належної уваги депресія може призвести до трагічних наслідків.

ВООЗ називає депресію найпоширенішим психічним розладом в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресією страждає близько 300 млн людей по всьому світу.

За оцінкою ВООЗ, навіть в країнах з високим рівнем доходу в середньому близько 50 відсотків людей з депресією не звертаються до спеціаліста.

Багато людей, які страждають депресивним розладом, не готові визнати, що їх стан вимагає допомоги. Вони заганяють свої переживання глибоко всередину, направляють їх на якийсь зовнішній об’єкт або приходять у зневіру через будь-яку дрібницю. В цьому і полягає проблема.

За даними МОЗ в Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів.

Причинами появи депресії можуть бути спадковість, ендокринні порушення (дефіцит гормонів, що відповідають за щастя і бадьорість – серотоніну, дофаміну, норадреналіну), тяжкі емоційні переживання – втрати близьких і тд.


СИМПТОМИ ДЕПРЕСІЇ:

– Знижений настрій, який триває більше двох тижнів і не залежить від зовнішніх обставин
– Зниження або втрата здатності отримувати задоволення, втрата мотивації до діяльності
– Підвищена стомлюваність, занепад сил, які тривають більше двох тижнів
– Почуття провини, страху, тривоги, власної непотрібності
– Порушення сну (безсоння або гіперсомнія – патологічна сонливість)
– Зниження або підвищення апетиту, втрата ваги
– Негативні переконання щодо себе або відносин з оточуючими
– Втрата уваги – зниження здатності до концентрації
– Суїцидальні думки


Депресія лікується психотерапією, антидепресантами або поєднанням цих методів.
Якщо Ви помітили у себе симптоми депресії рекомендуємо Вам звернутися до психотерапевта або сімейного лікаря.

 

 

ЯКЩО У БЛИЗЬКОЇ ВАМ ЛЮДИНИ ДЕПРЕСИВНИЙ СТАН:

 

  •  Запропонуйте звернутися до психотерапевта.
    Якщо Ваша близька людина поставиться до Вашої пропозиції з осторогою, скажіть про те, що все більше людей звертаються по допомогу до психотерапевтів і це дійсно допомагає. Запропонуйте допомогу у пошуках спеціаліста. Запропонуйте підвезти або провести на прийом.
  • Ні в якому разі не звинувачуйте людину з депресією в тому, що вона придумує хворобу або лінується, не чекайте, що вона в одну мить позбудеться цього стану. На це потрібен час і допомога кваліфікованого спеціаліста.
  • Підбадьорюйте, щоб він / вона продовжували лікування, поки симптоми не почнуть слабшати (на це йде кілька тижнів).
  • Усіляко допомагайте (але в міру), слідкуйте за виконанням вказівок спеціаліста в питаннях вживання алкогольних напоїв. Можливо потрібно буде стежити, щоб людина приймала ліки.
  • Емоційна підтримка
    Пам’ятайте, що у такий період Вашій близькій людині надзвичайно потрібне Ваше розуміння, терпіння, підбадьорення та турбота. Залучайте до розмови та уважно слухайте. Не ставтеся із зневагою до висловлених почуттів, а зверніть увагу людини на реальний стан речей і намагайтеся вселяти  надію.
    Люди в такій ситуації часто чують: «У інших проблеми ще гірше, ніж у тебе», «Це все в твоїй голові», «Займайся чимось корисним», але все це тільки викликає ще більший сором, почуття провини або роздратування через безпорадність перед хворобою. Почувши щось подібне, людина може зробити висновок, що ви її ніколи не зрозумієте, і закритися – тоді допомогти буде набагато складніше. Якщо ви не знаєте, що говорити в такій ситуації (і це нормально), просто обійміть, скажіть: «Я навіть не уявляю, що ти зараз відчуваєш, але бачу, що це дуже важко» – і дозвольте проявити людині почуття так, як їй це необхідно.
  •  Не ігноруйте слів про самогубство.
    Якщо у людини з’являються думки про нанесення собі шкоди, або якщо він/вона вже умисно завдала собі шкоди, не залишайте його/її наодинці. Зверніться до служб невідкладної допомоги або до лікаря. Тим часом сховайте ліки, колючі та ріжучі предмети, зброю.
  •  Кличте на прогулянки, природу, в кіно – будьте м’яко наполегливі у випадку відмови. Заохочуйте до заняття різними справами, які раніше доставляли йому/їй задоволення. Пам’ятайте, що людині з депресією потрібно відволікатися і потрібна компанія, але завищені вимоги до неї можуть лише погіршити почуття невдачі.
  • Не забувайте піклуватися і про себе.
    Бути поруч із людиною в депресії може бути дуже виснажливо.
    Можливо, вам здається, що ви повинні залишатися сильними заради близької людини, але жертвувати своїм комфортом і зручністю не треба. Не забувайте про те, що у вас є власні турботи і почуття. Якщо ви поставите собі за мету будь-що витягнути близьку людину з депресії і забудете про все інше, є ризик, що ви підірвете власне здоров’я. Щоб уникнути цього, постарайтеся чітко визначити, що ви готові і в змозі робити, а що – ні. Прислухайтеся до своїх почуттів та емоцій і шукайте підтримку, якщо вона вам потрібна (в тому числі і у психотерапевта). Зрештою, ви мало чим допоможете людині в депресії, якщо самі будете не в порядку.

 

 

ПРОФІЛАКТИКА ДЕПРЕСІЇ

Восьмигодинний нічний сон
Відновлення функціонування всіх органів і систем в організмі можливе лише за наявності повноцінного якісного сну.

Правильне харчування
Правильне збалансоване харчування, прийом їжі в один і той же час, відсутність звички переїдати, і їсти перед сном, допоможуть зберегти психічне здоров’я і емоційну стабільність.

Відмовтеся від шкідливих звичок – вживання алкоголю, наркотичних засобів, позначається на роботі всіх систем і органів та посилюють депресію.

Проводьте дозвілля в оточенні рідних і близьких
Близькі люди допомагають людині підвищити самооцінку, відчути себе потрібною – а це найкраща профілактика депресії.

Не соромтеся просити про допомогу
Попросити когось про допомогу, це не прояв слабкості. Колеги, близькі, рідні, друзі із задоволенням візьмуть частину турбот на себе, це не тільки допоможе вам знизити психо-емоційне і фізичне навантаження, але й налагодити більш теплі стосунки з оточуючими.

Приділяйте більше уваги руховій активності
Тренування, прогулянка перед сном або пару зупинок пішки до роботи  – все це може допомогти забути про проблеми, відволіктися від турбот, впоратися зі стресом.

Намагайтеся уникати стресових ситуацій
Ставте цілі, які цілком реально досягти і радійте кожній маленькій перемозі. Уникайте спілкування з людьми, які люблять посперечатися і конфліктувати.

Приділяйте більше часу собі
Читання книг, тепла ванна, похід по магазинах, зустрічі з друзями  – все те, що приносить вам задоволення, що допомагає викликати позитивні емоції.

Піклуйтеся про своє психічне здоров’я!

 

У Покровську провели тренінг для психологів про посилення резилієнсу

28 лютого в Центрі психосоціальної реабілітації НаУКМА міста Покровськ провели тренінг для психологів Донеччини на тему “Сучасні технології посилення резилієнсу”.
На тренінгу було розглянуто теоретичні основи виникнення травми, практичні напрямки роботи посилення ресурсності клієнта та психолога.
Також керівник Центру м. Покровськ Вікторія Соловйова представила авторську розробку у роботі з травмою за допомогою камінців.
Навчання спеціалістів відбувалось за підтримки Мальтійської служби Допомоги України в рамках проекту “Психосоціальна підтримка осіб, що постраждали внаслідок військового конфлікту в Україні”.

 

Емоційний інтелект – чому і як його потрібно розвивати

Емоційний інтелект (EQ) —  це здатність людини розуміти і керувати емоціями, які відчуває вона сама і ті, хто поруч.

Ті, хто мають високий рівень EQ, показують кращі результати в житті і на роботі: їм простіше приймати рішення і брати на себе відповідальність. Крім того, це допомагає налагоджувати контакти з людьми і отримувати більше задоволення від спілкування.

Уміння розбиратися в своїх емоціях і контролювати їх дозволить вам бути спокійною і врівноваженою людиною.

Розуміння емоцій інших людей – це ключовий момент в побудові гармонійних відносин в роботі або особистих стосунках.

Для людей з високим рівнем емоційного інтелекту часто характерні такі риси як самодисципліна, відповідальність, вміння пристосовуватися до навколишнього середовища.

Поза всяким сумнівом, важливо розвивати рівень свого емоційного інтелекту. Це може значно спростити життя і допомогти досягти успіху в професійному середовищі.

 

НАВИЧКИ EQ:

 

Самосвідомість  —  здатність людини усвідомлювати свої емоції, вміти аналізувати і правильно їх тлумачити.

Як розвивати:
– заведіть щоденник, час від часу аналізуйте свої записи і хваліть себе за позитивні зміни;
– розпитайте близьких про слабкі і сильні сторони вашої особистості, так ви будете знати над якими якостями вам необхідно попрацювати;
– сповільнюйтеся – тобто давайте собі час, щоб ваші емоції не виходили з-під контролю

 

Володіння собою   вміння контролювати свої емоції навіть у складні моменти: стримувати пориви, спокійно обговорювати розбіжності, і уникати дій, про які доведеться пошкодувати.

Як розвивати:
– спробуйте направляти ваші негативні емоції в позитивне русло, наприклад гнів можна використовувати як мотивацію для тренувань;
 – постарайтеся розбирати свої реакції на критичні ситуації, коли ви спокійні – це дозволить вам краще зрозуміти самого себе.

 

Емпатія —  навичка «зчитування» емоцій інших людей і вміння правильно реагувати на них.

Як розвивати:
 – вчіться уважно слухати співрозмовника, дайте йому виговоритися;
– намагайтеся аргументувати протилежну позицію, приймаючи її як свою (поставте себе на його місце), це дозволить вам зрозуміти точку зору людини;
– слухайте і намагайтеся зрозуміти співрозмовника;

 

Мотивація

Тут слід відмітити, що нас мотивує не тільки сам результат, але й емоції, які ми відчуваємо від досягнення тієї чи іншої мети.

Як розвивати:
– Відстежуйте ваші успіхи, не забувайте озиратися на результати вашої роботи;
– Правильна мотивація грунтується на ваших цінностях. Знайдіть час, щоб дізнатися про них більше.

 

Соціальні навички —  здатність вибудовувати і підтримувати відносини, розуміючи їх мету.

Як розвивати:
Секрет розвитку цієї навички EQ – в тому, щоб сформувати для нього стійку базу з чотирьох попередніх.
Але все ж наш EQ найбільше прокачується в процесі конфлікту, тому: не контролюєте себе в суперечці? – уникайте суперечок, любите критикувати? – починайте хвалити; обговорюйте проблеми, коли обидві сторони спокійні.

7 порад як справлятися з тривожністю

Кожен із нас у своєму житті так чи інакше стикається з відчуттям тривоги.

Ще з дитинства ми відчуваємо певний дискомфорт перед невідомим, тим, чого боїмося, та тим, на що не можемо вплинути.
Втім для когось це відчуття короткострокове, швидкоплинне і не надто виражене, а для когось це відчуття, яке дуже заважає нормальному життю.

Інколи почуття тривоги буває настільки сильним, що у людини повністю блокується здатність радіти, мріяти, відчувати впевненість, спокій, гармонію і заважає щось робити.

Неможливо уникнути тривожності, але є способи, які допомагають значно знизити її рівень:

1. Частіше рухайтеся


Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя сильніше відчувають на собі тривогу і стрес. Вчені стверджують, що справа тут не у відсутності фізичного навантаження, а у тривалому періоді, який людина проводить в нерухомому стані, зокрема коли проводить більше шести годин за робочим столом. Тож варто зосередитися на частоті рухів, а не на їх інтенсивності.

2.  Проговоріть свої тривоги

Коли тривожні думки беруть верх, перерахуйте їх. Потім спробуйте згадати ситуацію, коли у вас з’явились думки і почуття, які тепер не залишають вас. Назвіть найсильнішу емоцію. Висловіть її якнайяскравіше, посиливши голосом, жестами, рухами тіла. Вправу треба робити в такому місці, де вам ніхто не заважатиме.

Ідея полягає в тому, щоб виплеснути до цього непроявлені почуття та емоції, таким чином позбавивши себе думок, які викликають дискомфорт.

3. Пишіть те, що думаєте

Візьміть блокнот, або листочок паперу і пишіть усе, що приходить на думку. Не підбирайте слів, не звертайте увагу на правильність написання, не виправляйте себе. Це дасть вихід вашим переживанням та сумнівам і дозволить поглянути на ситуацію під іншим кутом.

4. Слухайте музику

Не важливо яку, голове – ту, яка вам подобається. Улюблена музика сприяє зниженню частоти серцебиття і дихання, артеріального тиску, м’язової напруги і поглинання кисню, що призводить до зменшення тривоги і стресу.

5. Культивуйте позитивні емоції

Перш за все потрібно навчитися смакувати задоволення. Відведіть собі час, щоб у повній мірі відчути радість від досягення бажаного, відчути задоволення від зробленого вибору. Також варто припинити увесь час вимагати від себе більшого, зробити своє життя простішим і займатися головним. Найкращий спосіб відчути радість – займатися тим, чим захоплюєтеся, тим, що наповнює ваше життя сенсом.

6. Зміцнюйте віру в себе і свої сили

Щораз впевнюючись у власній компетентності та вмінні долати труднощі, ми захищуємо себе від тривожності. Джерелом впевненості може послугувати ваш власний досвід,  спогади про ваші успіхи і пов’язане із ними задоволення. Також нагадуйте собі про людей, якими ви захоплюєтеся, чий успіх вас мотивує.

7. Медитуйте


Медитуючи, займаючись йогою, дихальними практиками, ми створюємо свій внутрішній простір, котрий дозволяє нам відсторонитися від ситуації, заспокоїтися, віднайти баланс.
Також дуже допомагають заняття рукоділлям: в’язання, вишивання, малювання, тощо.

Бажаємо вам бути в гармонії із собою і відчувати задоволення від життя!

У Покровську відбувся круглий стіл в рамках всеукраїнської акції “16 днів проти насильства”

30 листопада 2018 року на базі Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА м. Покровськ відбувся круглий стіл за темою: «Насильство: соціально-психологічна проблема суспільства. Пошук шляхів взаємодії».  У засіданні взяли участь кризові служби, відділи пробації м. Покровська, м. Мирнограду, громадські ради м. Покровська та м. Мирнограду, Покровський відділ поліції, відділ юстиції, громадські організації, які опікуються питанням збереження психологічного здоров’я, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей, Покровська міська лікарня, Покровський наркологічний диспансер, Покровська бібліотека ім. Т.Г. Шевченка, Донецький національний технічний університет, Покровський педагогічний коледж, центри зайнятості населення.

Метою круглого столу була консолідація зусиль та спільна координація у подоланні різних форм насильства, здійснення ефективної взаємодії з попередження насильства в сім’ях, в навчальних закладах, у громаді різними організаціями та структурами.

Учасники  зібрання обговорили питання сімейного насильства, булінгу в навчальних закладах, а також розглянули систему  підтримки різних організацій щодо захисту від насильства.  У ході активного обговорення в групах учасники визначили чіткі кроки у сфері надання допомоги жертвам насильства.

Рекомендації батькам про розставання

Як підготувати дитину до Вашого від’їзду?

Оксана Залесська – дитячий психолог, спеціаліст Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА

Сьогодні це одна з найактуальніших тем. У нашому житті з’явилися не тільки відрядження і відпустки, а й тривожні поїздки, розлуки з друзями, близькими людьми, з рідним місцем. Як бути якщо дитина сильно плаче при розлуці? Або не відпускає вас навіть в магазин після тривожних подій?

Діти дуже чутливі до розлуки з близькими їм людьми під час значних змін: зміни місця проживання, хвороби, травматичних подій, свідком або учасником яких вони стають, втрати значущих зв’язків (близьких родичів, друзів, улюбленої вчительки і т.д.). У такий момент дитина дуже вразлива і може знову потребувати тісного та інтенсивного контакту з батьками. Вона може чіплятися за батьків, коли вони йдуть, відчувати страх при розлуці, проявляти потребу бути з вами по всіх усюдах. У цей час дитина потребує більш тісного тілесного контакту, в стабільному, передбачуваному розпорядку дня і вашій підтримці. Так як розставань не уникнути, завдання батьків допомогти дітям впоратися з тривогами цього процесу.

Невеликі підказки допоможуть Вам полегшити ситуацію з розставанням і допомогти дитині виражати свої почуття.

• Необхідно говорити з дитиною про розставання, вислуховуючи її протест у відповідь, можливий гнів і капризи, залишаючись при цьому спокійними. Можливо, подібних реакцій і не буде, хоча вони є нормативними. Дитина може реагувати соматично на розлуку погіршенням поведінки, інтенсивним афектом. Постарайтеся відображати ці прояви «Ти сердишся, тобі не хочеться відпускати маму (тата), ти навіть прихворів (якщо це станеться), так буває»; «Людям, які люблять один одного завжди складно прощатися»; «Можете коментувати:« Навіть коли мене немає поруч з тобою, я про тебе пам’ятаю, ти є в моєму серці, я люблю тебе і тоді, коли мене немає поруч »

• Безпосередньо під час розлуки не зникайте таємно, але і не затримуйтеся довго при розставанні, чітко і ясно скажіть, чому не можете поїхати разом, вислухайте одноразово протест дитини і сердиті почуття, відобразіть їх: «Я розумію, що ти зараз сердишся, але я повинна йти, я впевнена, що все буде добре, і коли я повернуся, ми проведемо цілий день разом ». Дитина разом з кимось із дорослих (нянею, бабусею і т.д.) можуть відзначати на календарі, скільки залишилося до цього щасливого дня.

• Можна обмінятися з дитиною пам’ятними предметами (добре підійдуть круглі предмети, що чимось нагадують яйце, камінчики, які будуть нагадувати один про одного). Можна зробити маленький альбомчик з вашими улюбленими сімейними фотографіями, і дитина може використовувати його, коли їй сумно.

• Коли ви відсутні тривалий термін, запишіть для дитини казки та побажання на ніч на касету (або диск), яку вона може би прослуховувати на ніч. Але важливо цей диск прослухати кілька разів у Вашій присутності, щоб дитина оволоділа цим диском, сприйнявши його як можливість символічно Вас відтворити тоді, коли Вас немає. Інакше, дитина просто буде тривожитися і сердитися, почувши Ваш голос, не побачивши Вас.

• Телефонуйте їй і розмовляйте про те, як пройшов день, причому розповідайте про свої події, а не тільки розпитуйте.

• Пишіть листи у вигляді картинок, які будуть відображати ваше життя вдалині від дитини, це дасть їй можливість писати Вам таким же чином про свої події. Ці картинки можна надсилати за допомогою інтернету, якщо такої можливості немає, то ви можете залишити заздалегідь кілька листів-привітань і хтось із дорослих зможе їх вручати і допомагати дитині підготувати відповідь.

• Підготуйте заздалегідь до від’їзду маленькі сюрпризи для дитини, які бабуся (няня) зможе заховати в різні місця і шукати разом з нею як Ваші послання час від часу.

• Повідомляйте дитині, що ви сумуєте, але впевнені, що їй добре, тому що вона не одна, а з близькими їй людьми. Акцентуйте увагу на те, яка вона доросла і самостійна, як багато вміє, і кажіть вголос про її нові досягнення. Висловлюйте свою радість і задоволення в зв’язку з цим.

• Будуйте плани з приводу того, що ви будете робити разом, коли знову зустрінетеся.

Якщо дитина сильно тривожиться при розлуці і довго не заспокоюється після розставання, у неї виявляються які-небудь симптоми, спостерігається поведінка дитини більш молодшого віку (регресивна поведінка) протягом тривалого часу, можливо Вам потрібна допомога фахівця.

У Покровську відбулась соціально-психологічна акція «Душевне тепло»

Сьогодні хочемо познайомити вас трохи більше із діяльністю Центру психосоціальної реабілітації м. Покровськ.

За рік свого існування Центр у Покровську вже реалізував багато проектів, що мають на меті соціально-психологічну підтримку дорослих та дітей, постраждалих від війни в нашій країні.

Семінари, воркшопи, тренінги, соціальні акції та ініціативи проводяться Центром за підтримки Мальтійської служби допомоги України та уряду Німеччини.

Команда Покровського Центру, сучасна та прогресивна, постійно обирає для своїх заходів цікаві і оригінальні формати.

Зокрема у жовтні Центр провів соціально-психологічну акцію «Душевне тепло» у форматі психологічного кафе.

У заході взяли участь близько 50 практичних психологів, соціальних працівників та спеціалістів кризових служб, які безпосередньо працюють  з населенням поблизу лінії розмежування. До акції долучилися колеги з Покровська, Дружківки, Мирнограду, Добропілля, Новогродівки, Селидового, Покровського та Добропільського районів Донеччини.

Фахівці Центру підготували незвичайні локації для учасників – піцерія «Назустріч щастю» (створення піци з наповнювачами, що приносять щастя), кондитерська «Натхнення, як стиль життя» (створення солодощів, які спонукають до натхнення), бар «Баланс» (виготовлення коктейлю гармонії). На завершення свої майстер-класи представили Павло Горбенко (м. Київ) з тілесно-орієнтованими прийомами стабілізації емоцій, Плохих Віталій (м. Дніпро) з психотерапевтичною технікою подолання стресу «Майндфулнес».